Справа № 500/778/19
04 липня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якій просив:
визнати дії Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними;
зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи трактористом у колгоспі "Світанок" з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року до пільгового стажу та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту подання заяви, а саме, з 09.11.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом від 18.02.2019 року №779/02 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, так як відсутній достатній стаж роботи на пільгових умовах. Беручи до уваги те, що факт роботи трактористом у колгоспі "Світанок" - з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" - з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" - з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року, підтверджується відомостями трудової книжки, позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 08.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
На виконання вимог вказаної ухвали, Лановецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області 25.04.2019 року подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.37-39). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що у записах трудової книжки ОСОБА_1 не прослідковується його безпосередня участь у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві. З огляду на відсутність пільгових довідок за спірні роботи позивача у колгоспі "Світанок" - з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" - з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" - з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року, вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
За клопотанням представника позивача судом викликано та в судовому засіданні 22.05.2019 року допитано в якості свідків співробітників позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт роботи ОСОБА_1 трактористом у спірні періоди, знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві (в тому числі колгоспі) і мали копії трудових книжок про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Учасниками справи, на підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності .
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом трудової діяльності працював трактористом на різних підприємствах, що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.11.1979 року (а.с.9-11).
Позивач 09.11.2018 року звернуся до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.12).
Листом від 18.02.2019 року №779/02 відповідачем відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю 20 років страхового стажу тракториста (а.с.16-17). Зазначено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СГТВЗМ "Світанок", інформація про особу, яка мала б право підпису, відсутня. Документів, щодо перейменування чи реорганізацію із взяттям правонаступництва колгоспу "Світанок" в СГТВЗМ "Світанок" не представлено. Період роботи з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року та з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року в ПОСП "Новий Світанок" може бути врахований, за умови наявності пільгової довідки за підписом ОСОБА_4 .
На думку позивача, відмова оскаржуваним рішенням у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з огляду на не включення до такого періоди роботи на посаді тракториста у колгоспі "Світанок" - з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" - з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" - з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року, є протиправною, що слугувало підставою звернення до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
В силу вимог ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Аналогічні положення передбачені п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 вищевказаного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При стажі приймаються уточнюючі довідки цьому, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Водночас, згідно п.18 цього ж Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Таким чином, положення Порядку щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Як встановлено судом, згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.11.1979 року позивач працював на посаді тракториста у колгоспі "Світанок" - з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" - з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" - з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року (а.с.9-11).
Із дослідженої судом під час розгляду справи оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 видно, що вказані записи виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110.
Серед іншого, Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17 (провадження №К/9901/4552/17), від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18), висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Серед іншого, рішенням виконавчого комітету Ванжулівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області від 26.10.2006 року №48 прийнято матеріали колгоспу "Світанок" в архів Ванжулівської сільської ради (а.с.22). У відповідності до архівної довідки архівного сектору Лановецької районної державної адміністрації від 18.10.2017 року №103 в документах архівного фонду СГТВЗМ "Світанок" в протоколах засідань правління колгоспу та протоколах зборів уповноважених членів колгоспу "Світанок" за 1978-1999 року значаться рішення про надання відпусток ОСОБА_1 (а.с.20).
Також, факт роботи позивача трактористом у колгоспі "Світанок" - з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" - з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" - з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року підтверджується довідками про вступ в колгоспи "Світанок", ПАТ "Ванжулівське", ПОСП "Новий Світанок" та відомостями про кількість зароблених трудоднів (людиноднів), трудова участь в колгоспному виробництві у таких (а.с.83-84, 86-87).
Водночас, перебування позивача у трудових відносинах з колгоспами "Світанок", ПАТ "Ванжулівське", ПОСП "Новий Світанок" підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Свідки пояснили, що протягом періоду, що включає спірні роки, працювали разом з ОСОБА_1 , що підтверджується записами їх трудових книжок (а.с.101-105, 108-119).
З огляду на викладене, суд вважає, що трудовий стаж роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста, який безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, у колгоспі "Світанок" - з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" - з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" - з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року та безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, підтверджено записами в трудовій книжці, довідками про вступ в колгоспи та відомостями про кількість зароблених трудоднів (людиноднів), трудова участь в колгоспному виробництві у таких та показаннями свідків, в порядку визначеному п.18 Порядку, а відтак підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу.
Таким чином, оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про невідповідність відмови Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, викладеної в листі від 18.02.2019 року №779/02, передбаченим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, а відтак є протиправним, а позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
У відповідності до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рекомендацією №R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Таким чином, враховуючи висновок суду про протиправність спірного рішення, належним і достатнім способом захисту та відновлення порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень в даному випадку буде зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу періоди роботи трактористом у колгоспі "Світанок" з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 09.11.2018 року, з врахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення, дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).
Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 384,20 грн. (а.с.3) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: 47402, Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Грушевського, будинок 13, код ЄДРПОУ 40376704) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладену у листі від 18.02.2019 року №779/02, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи трактористом у колгоспі "Світанок" з 01.09.1978 року по 23.05.1981 року, з 15.06.1983 року по 16.01.2000 року, у ПАТ "Ванжулівське" з 16.01.2000 року по 17.01.2004 року, у ПОСП "Новий Світанок" з 17.01.2004 року по 29.11.2004 року, з 12.05.2005 року по 19.10.2005 року, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 09.11.2018 року, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок, сплачений згідно квитанції №3 від 01.04.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 липня 2019 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.