"29" вересня 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Смоковича М.І..
Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_6 до Управління охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації, Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року, -
У лютому 2006 року ОСОБА_6 пред'явив у суді позов до Управління охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації, Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просив визнати незаконними їхні дії з перевірки медичних закладів щодо обґрунтованості видачі йому листків тимчасової непрацездатності.
Зазначав, що обіймає посаду Першого заступника начальника Управління охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації і такою перевіркою порушені його права, оскільки під час її проведення набула розголосу конфіденційна інформація відносно наявних у нього захворювань, встановленого діагнозу, процесів протікання захворювання та його лікування, а також підірвано його авторитет, як керівника та депутата обласної ради. Окрім цього, здійснення таких перевірок не передбачено чинним законодавством.
Посилаючись на наведені обставини, просив визнати дії Управління охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації, Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності незаконними та стягнути з них на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 25 000 гривень.
Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року, ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обгрунтовано виходив з того, що, ініціюючи та здійснюючи перевірку, відповідачі діяли в межах повноважень і прав, свобод чи законних інтересів позивача не порушили.
Такий висновок судів є правильним, оскільки відповідає нормам матеріального права та ґрунтується на фактичних обставинах.
Судами встановлено, що перевірка правомірності та обґрунтованості видачі ОСОБА_6 листків тимчасової непрацездатності за період з 6 вересня 2006 року по 26 вересня 2006 року Харківською обласною лікарнею, з 2 жовтня 2006 року по 20 жовтня 2006 року - Климбівською лінійною лікарнею Південно-Західної залізниці Ізяславського району, з 13 листопада 2006 року по 13 грудня 2006 року - Ізяславською центральною районною лікарнею здійснювалася Виконавчою дирекцією Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за ініціативою начальника Управління охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації. Необхідність перевірки мотивована тим, що під час лікування ОСОБА_6 не інформує його, як безпосереднього керівника, про причини відсутності на роботі, не повідомляє, в якому медичному закладі проходить лікування та його орієнтовну тривалість, здійснюючи в цей же час активну депутатську діяльність та, беручи участь у засіданнях комісії та сесіях обласної ради.
З огляду на наведені обставини та положення статті 141 Кодексу законів про працю України, колегія суддів вважає, що начальник Управління охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації ОСОБА_7, як керівник, мав право поставити питання перевірки обґрунтованості видачі ОСОБА_6 листка непрацездатності.
У ході перевірки медичних закладів, що видали ОСОБА_6 листки тимчасової непрацездатності, виявлені порушення ведення медичної документації. Зокрема, у Хмельницькій обласній лікарні виявлено необґрунтоване продовження тривалості дії листка тимчасової непрацездатності, у Клембівській лінійній лікарні -відсутність адекватного лікування, в Ізяславській центральній районній лікарні -неадекватність діагностично-лікувального процесу та необґрунтоване продовження тривалості дії листка тимчасової непрацездатності.
Пунктом 8.1 Порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13 листопада 2001 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196 передбачено, що контроль за його виконанням здійснюють заклади охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання, у межах своєї компетенції.
Статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням” від 18 січня 2001 року № 2240 страховику, яким є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, надано право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.
Відтак, висновок судів про правомірність дій відповідачів є правильним.
Відповідно до частини 3 статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо підстави для скасування судового рішення, якими є порушення норм матеріального та процесуального права, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М. І. Смокович
Т. Ф. Весельська
С. А. Горбатюк
О. В. Мироненко
Т. А. Чумаченко