Справа № 654/2687/18
Провадження № 2/654/166/2019
03.07.2019 м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого суддіФранцішка Ю. В.,
секретаряКозенко В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голопристанського районного суду цивільну справу №654/2687/18 за позовом Одеського Національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання, -
Позивач - Одеський Національний медичний університет, через свого представника за довіреністю - Коваль А. О., звернувся до Голопристанського районного суду Херсонської області з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 01.08.2014 ОСОБА_1 вступив до Одеського національного медичного університету на IV курс другого медичного факультету зі спеціальністю «лікувальна справа» та підписав Угоду №182/14 про навчання за кошти державного бюджету з метою отримання вищої освіти. У 2015 році відповідач закінчив ОНМедУ та був направлений комісією по розподілу для проходження інтернатури до ДОЗ Херсонської ОДА, Голопристанської ЦРЛ, Новозбурївської ЛА у якості лікаря загальної практики - сімейного лікаря. ОСОБА_1 до інтернатури не приступив, за місцем направлення не прибув. В цьому випадку, на підставі п.21 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25.12.1997 року №367 та п. 2.3. угоди № 090264 від 12.08.2009 р. про підготовку фахівця з вищою освітою, відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість навчання в університеті, що складає 65164,00 грн. та суму виплаченої стипендії за 2015 рік у розмірі 3842,41 грн., в порядку, встановленому законодавством України. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України суму витрат на навчання за період з 2009 по 2015 рік у розмірі 65164,00 грн., суму виплаченої стипендії за 2015 рік у розмірі 3842,41 грн., стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Сторони до суду не з'явилися, про місце, дату та час слухання справи повідомлені належними чином.
Від представника позивача за довіреністю Дівіної А. А. на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності учасника справи, відповідно до якої представник Одеського Національного медичного університету просить проводити розгляд даної справи за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час слухання справи було повідомлено належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань, чи відзиву відповідача на адресу суду не надходило.
За наявності матеріалів у справі, суд вважає можливим розглянути позов у відсутності відповідача та за згодою позивача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
На підставі ч. 5, ч. 8 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01 вересня 2009 року Кримським державним медичним Університетом імені С.І.Георгієвського було укладено типову угоду про підготовку фахівців з вищою освітою №502/09 з ОСОБА_1 (відповідач) та зараховано на медичний факультет зі спеціальністю «лікувальна справа» (а. с. 8).
01 серпня 2014 року ОСОБА_1 вступив до Одеського національного медичного університету на IV курс другого медичного факультету зі спеціальністю «лікувальна справа» та підписав Угоду №182/14 про навчання за кошти державного бюджету з метою отримання вищої освіти (а. с. 9).
У 2015 році ОСОБА_1 закінчив ОНМедУ та був направлений комісією по розподілу для проходження інтернатури до ДОЗ Херсонської ОДА, Голопристанської ЦРЛ, Новозбурївської ЛА у якості лікаря загальної практики - сімейного лікаря. ОСОБА_1 до інтернатури не приступив, за місцем направлення не прибув.
На адресу випускника неодноразово направлялися листи з повідомленнями щодо необхідності проходження інтернатури та прибуття до міста її проходження. Лист на адресу випускника був направлений 07.04.2016 №07-31/42 інт., та залишений без відповіді (а. с. 13).
Положенням ч.3 ст.53 Конституції України встановлено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Згідно ч.2 ст. 6 ЦК України, сторони мають права врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до п. 1.1 Положення Міністерства охорони здоров'я України про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації медичних факультетів університетів - спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху.
Інтернатура проводиться в очно-заочній формі навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих закладів освіти Ш-ІУ рівнів акредитації медичних факультетів університетів і закладів медичної (фармацевтичної) післядипломної освіти (надалі - вищих закладів освіти) та стажування в базових установах і закладах охорони здоров'я (п. 1 а Положення).
Відповідно до п.2.2.3, Угоди №182/14, студент зобов'язується прибути після закінчення університету на місце працевлаштування за направленням МОЗ України і відпрацювати не менше 3 років після закінчення інтернатури. В разі відмови їхати на працевлаштування за рішенням МОЗ України або відмови відпрацьовувати не менше 3 років - відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання, у встановленому порядку.
Згідно п. 2.2.5. Угоди №182/14 студент, що вступав до Університету за цільовим направленням УОЗ, незалежно від умов, після закінчення університету зобов'язується відпрацювати за місцем призначення згідно з направленням не менше трьох років.
Згідно п. 5.1. Угоди №182/14, за невиконання або неналежне виконання умов даної Угоди сторони несуть майнову громадянську відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
Згідно з ч.1 ст.72 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», одним з основних важелів здійснення державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності є бюджетне фінансування.
На виконання Указу Президента України від 23 січня 1996 року №77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», в редакції Указу Президента від 16 травня 1996 року №342, відповідно до ст. 65 Закону України «Про вищу освіту» та ст. 197 Кодексу законів про працю України було розроблено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 22 серпня 1996 року №992.
Пунктом 4 вищенаведеного Порядку визначено, що керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.
Відповідно до п. 8 Порядку, випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.
У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).
Зазначенні положення нормативно-правових актів, щодо відшкодування випускниками вартості навчання в разі неприбуття (не відпрацювання впродовж трьох років за місцем розподілу) закріпленні також Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 року №367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».
Укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, особа (абітурієнт) бере на себе відповідні зобов'язання, які випливають із вимог нормативно-правових актів в даній сфері і передбачені самими угодами про надання освітніх послуг, а саме зобов'язання після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менш ніж три роки (замість чого отримують вищу освіту безкоштовно).
Вступаючи на навчання за державним замовленням та укладаючи відповідну угоду, особа-абітурієнт є обізнаною із фактом необхідності проходження інтернатури та подальшого відпрацювання певного строку після закінчення навчання.
Відповідно до розрахунків економічного відділу Одеського Національного медичного університету за весь період з 01.09.2009 по 30.06.2015, сума витрат на навчання ОСОБА_1 (без урахування стипендіального фонду) складає 65164,00 грн. (а. с. 14).
Згідно з розрахунками Одеського національного медичного університету за 2015 рік, відповідачу ОСОБА_1 була виплачена стипендія у розмірі 3842,41 грн. (а. с. 15).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України сума витрат на навчання за період з 2009 по 2015 рік у розмірі 65164,00 грн., сума виплаченої стипендії за 2015 рік у розмірі 3842,41 грн.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача Одеського Національного медичного університету підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 1762,00 грн., що підтверджується наявним платіжним дорученням від 12 липня 2018 року (а. с. 1).
Керуючись ч. 3 ст. 53 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 509, 526 ЦК України, ч. 1 ст.72 Закону України «Про вищу освіту», ч. 2 ст. 34 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність». Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації медичних факультетів університетів, Указом Президента України від 23 січня 1996 року №77, Указу Президента від 16 травня 1996 року №342, ст. 197 Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року №992, Наказом Міністерства, охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 року №367, суд -
Позов Одеського Національного медичного університету - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса останнього відомого реєстрації місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Державного бюджету України, суму витрат на навчання за період з 2009 по 2015 рік у розмірі 65164 (шістдесят п'ять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса останнього відомого реєстрації місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Державного бюджету України, суму виплаченої стипендії за 2015 рік у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса останнього відомого реєстрації місця реєстрації:: АДРЕСА_1 , на користь Одеського Національного медичного університету, код за ЄДРПОУ 02010801, адреса місця знаходження: 65082, м. Одеса, пров.Валіховський, буд. 2, суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю. В. Францішко