Справа № 320/6984/18 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
02 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Ганечко О.М., Парінов А.Б.,
розглянувши в порядку письмового порядку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Управління Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною бездіяльність, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Управління Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просила, з урахуванням уточненої позовної заяви:
- визнати протиправною бездіяльність Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (надалі за текстом - «Управління») щодо перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року за №2-а-4732/2011;
- зобов'язати Управління надати довідку про нарахування та суму заборгованості пенсії щодо неї, відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року за №2-а-4862/2011;
- зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплатити їй пенсію, відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року за №2-а-4732/2011 - з урахуванням виплачених з листопада 2011 року сум;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Головного територіального управління юстиції у Київській області - стосовно виконавчого провадження та виконання постанови Іванківського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року за №2-а-4732/2011, щодо неї;
- зобов'язати Управління Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Головного територіального управління юстиції у Київській області - виконати постанову Іванківського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року за №2-а-4732/2011, щодо ОСОБА_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, потерпілим в наслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії та отримує пенсію як інвалід в наслідок аварії на ЧАЕС.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року у справі №2-а-4732/2011 зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи», основну пенсію із розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 27.10.2010 року з урахуванням вже виплачених сум, та відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплатити перераховану додаткову пенсію ОСОБА_1 за період з 27.10.2010 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Управління здійснило перерахунок та виплачував ОСОБА_1 пенсію як інваліду 2 групи, потерпілому в наслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії до листопада 2011 року. Проте, з листопада 2011 року припинив виконувати постанову Іванківського районного суду Київської області.
Позивач звернулась до Управління із заявою про поновлення виплати пенсії відповідно до постанови Іванківського районного суду від 16 травня 2011 року № 2-а- 4732/2011 та з проханням надати довідку по заборгованості виплати пенсії, на що отримав відповідь від вказаного від 01.11.2018року № 52/1-Д/1 про відмову стосовно виконання вказаної постанови.
Позивач звернулась до Управління Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою стосовно виконавчого провадження та виконання постанови Іванківського районного суду, на що 31.10.2018р. № Д-1836/02.2 отримала відповідь про відмову.
Вважаючи такі дії відповідачів незаконними, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача-2 з письмовою заявою стосовно виконавчого провадження та виконання постанови Іванківського районного суду від 16 травня 2011 року № 2-а-4732/2011, на що 31.10.2018р. № Д-1836/02.2 отримав відповідь про відмову стосовно виконання постанови Іванківського районного суду від 16 травня 2011 року № 2-а- 4732/2011.
Частиною другою статті 14, статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Вищезазначена постанова суду виконана Управлінням, розмір пенсії перерахований, сума доплати становила 52190,84 грн. та була виплачена у липні 2011 року.
Зазначені виплати у розмірах, визначених постановою суду, проводились до листопада 2011 року.
Виходячи із змісту ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Відповідно до вимог статей 2, 6, 104 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 19.12.2012 року №8, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року № 3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, що у 2011 році положення, зокрема, ст. ст. 39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Аналогічні положення містяться у законах України про Державний бюджет України в наступних роках.
На виконання вимог вищезазначених Законів, Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011року та від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01.01.2012 року.
Рішеннями Конституційного суду України від 26.12.2011р. № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 року №3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.
Крім того, Законом України від 28.12.2014 № 76-УІІІ з 01.01.2015 року виключено ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та внесено зміни до статей 50,54 даного закону. Згідно ст.50 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно ст.54 умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Отже, виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й ті, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень, у період дії постанов Уряду №745, №1210 здійснюються у розмірах, визначених цими нормативними актами.
В частині виконання судових рішень щодо погашень заборгованості за пенсійними виплатами ГТУЮ у Київській області керується Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 затвердив (далі - Порядок № 440), з метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до п. 1 Порядку № 440, цей порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, інвентаризації та погашення заборгованості за ними.
Рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.
Згідно з п. З Порядку № 440 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.
Як вбачається з положень, передбачених у п.п. 5-6 Порядку № 440, зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби. Відповідальна особа визначається керівником органу державної виконавчої служби.
Відповідальна особа не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити виконання такого рішення за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. У разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі відповідальна особа вносить дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр) (п. 7 Порядку № 440).
Згідно з п. 8 Порядку № 440 рішення розподіляються в порядку черговості погашення заборгованості та до першої черги відносяться рішення, зокрема, щодо пенсійних виплат.
Згідно з п. 10 Порядку № 440 до повідомлення, яке відповідальна особа надсилає боржнику за його місцезнаходженням (у разі коли боржником є державне підприємство, установа, організація - на адресу центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить боржник), додається копія рішення, за яким він є боржником.
Згідно з п. 11 Порядку № 440 якщо рішення виконано боржником або в інший спосіб в повному обсязі, таке рішення підлягає поверненню органу, що його видав, протягом семи робочих днів з дня одержання відповідного документального підтвердження, про що вноситься запис до Реєстру. Одночасно заявнику надсилаються копії документів, що підтверджують виконання рішення в повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вимоги, наведені у вищевикладених нормах Порядку № 440, відповідальними особами управління ДВС забезпечено право позивача шляхом здійснення обліку та інвентаризації рішення суду, подане позивачем, у повному обсязі.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях ГТУЮ у Київській області відсутні жодні ознаки протиправності та бездіяльності, оскільки відповідальними особами відповідача 2 вжито усіх заходів, які передбачено Порядком № 440 та спрямованих на реальне, повне і фактичне виконання рішення суду щодо перерахування на користь позивача пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Ганечко О.М.
Суддя Парінов А.Б.