Справа № 420/3845/19
02 липня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування Наказу №148 від 07.04.2011 року, поновлення на робот, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить скасувати Наказ №148 від 07.04.2011 року Головного управління МВС України в Одеській області про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника - начальника слідчого відділу Любашівського РВ ГУ МВС України в Одеській області та поновити ОСОБА_1 на посаді начальника слідчого відділу Любашівського відділення поліції ГУ НП в Одеській області; стягнути з Головного управління МВС України в Одеській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту звільнення - з 07.04.2011 року по день поновлення на посаді.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до положень п.2 та п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовні заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог ст.160 КАС України позивачем не зазначено в позові реєстраційний номер облікової картки платника податків, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача; ідентифікаційний код відповідачів, що зазначений в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідачів.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАСУ, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з п.5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
В порушення зазначених норм, позивачем до позовної заяви надано додатки, які не засвідченні належним чином.
Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В наданому позові позивач зазначає, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин так, як стосовно позивача проводилось досудове розслідування, позивач утримувався під вартою, а тому до завершення судового розслідування та прийняття слідчим або судом остаточного рішення по справі позивач не міг звернутись до суду за захистом своїх прав, а тому позивач просить поновити йому строк на звернення до суду з даним позовом.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує Наказ №148 від 07.04.2011 року Головного управління МВС України в Одеській області про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника - начальника слідчого відділу Любашівського РВ ГУ МВС України в Одеській області.
При цьому, позивач посилається на неможливість раніше звернутись до суду за захистом своїх прав через тримання позивача під вартою. Проте доказів на підтвердження того, коли позивача звільнено з під варти, позивачем до суду не надано.
З урахуванням викладених вище обставинах, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленого позову із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача; ідентифікаційного коду відповідачів, що зазначену в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідачів; належним чином засвідчених додатків до позовної заяви; доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Відтак, враховуючи, що підстави для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду, зазначені у поданій разом із позовом заяві визнано судом неповажними, а виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.122, 160, 161, 169, 172 КАС України суддя, -
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування Наказу №148 від 07.04.2011 року, поновлення на робот, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Марин