Справа № 428/980/15-ц
Провадження № 6/428/38/2019
03 липня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: головуючого судді - Олійник В.М., при секретарі - Василович Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 на підставі довіреності, в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що виконавчий лист по справі було втрачено.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не сповістили, про день і час розгляду справи повідомлялись належним чином.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до п. 17. 2 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі зокрема про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Приймаючи до уваги те, що фактичне виконання за виконавчим листом по справі № 428/980/15-ц неможливе, оригінал вищевказаного виконавчого листа є втраченим, з метою захисту прав стягувача на примусове виконання рішення, суд вважає за можливе видати ОСОБА_1 яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у зв'язку з чим вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258-260, п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Видати ОСОБА_1 , яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2 дублікат виконавчого листа по справі № 428/980/15-ц щодо визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в Луганському апеляційному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. М. Олійник