18 червня 2019 року 12 год. 10 хв.Справа № 280/1417/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , буд. 201, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 04.10.2018 № 0009894001 про накладення штрафних санкцій у сумі 6800,00 грн. на ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що оскаржуване рішення винесене на підставі Акту перевірки від 17.09.2018 №0685/08/01/40/1979915276, відповідно до висновків якого встановлено здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці за адресою: АДРЕСА_3 . Проте за вказаною адресою підприємницька діяльність позивачем не здійснюється, перевірка проведена без його участі, акт перевірки позивач не отримував, а приміщення за вказаною адресою передано в оренду ОСОБА_2 . Таким чином, вважає, що його притягнуто до відповідальності за дії третьої особи. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №19866 від 16.05.2019), в якому зазначає, що під час перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог ч.6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, кон'ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових вирів», а саме продаж суб'єктом господарювання, який не має статусу закладу ресторанного господарства (громадського харчування) алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. З приводу доводів позивача зазначає, що направлення на проведення перевірки, запрошення щодо надання оригіналів та копій первинних документів на підакцизну групу товарів надано реалізатору ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Крім того, зазначає, що посилання позивача на передачу об'єкта торгівлі в оренду третій особі, а саме ОСОБА_2 , під час здійснення перевірки не підтверджено, а фактичні дії та пояснення ОСОБА_2 , що документально зафіксовані, свідчать про здійснення у магазині за вказаною адресою діяльності саме ОСОБА_1 На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
17.05.2019 за вх. №19956 третьою особою ОСОБА_2 надано до суду пояснення щодо позову, відповідно до яких зазначає, що між нею та ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Вказує, що вона дійсно здійснювала торгівлю пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами за вказаною адресою, у зв'язку з чим була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами. Таким чином, вважає, що ОСОБА_1 помилково притягнутий до відповідальності лише за те, що він є власником приміщення де проводилась перевірка. Позовні вимоги просить задовольнити.
Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1417/19, судове засідання призначено на 22 травня 2019 року.
Протокольною ухвалою суду від 22 травня 2019 року за клопотанням позивача відкладено розгляд справи на 18 червня 2019 року.
Позивач у судове засідання 18.06.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату до суду не надходили. Згідно долученого до матеріалів справи поштового повідомлення про дату та час судового засідання позивач повідомлений завчасно.
Згідно з п. 1,2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача (його представника).
18 червня 2019 року представником відповідача заявлено клопотання (вх. №24706) про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 30.06.1998 зареєстрований як фізична особа-підприємець з видами діяльності, зокрема, код КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).
05.09.2018 заступником начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» видано наказ №3034 «Про проведення фактичної перевірки», яким наказано провести фактичну перевірку об'єкта торгівлі за адресою: АДРЕСА_3 за період з 13.08.2018 по 14.09.2018 щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право проведення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; виявлення порушення установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявність супровідних документів (прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів; дотримання мінімальних цін на алкогольні напої, дотримання максимальних цін на тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.
05.09.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі вказаного наказу від 05.09.2018 видано направлення №2484 та №2485 на проведення фактичної перевірки об'єкта торгівлі за адресою: АДРЕСА_3 .
06.09.2018 о 17 год. 30 хв. посадовими особами Головного управління ДФС у Запорізькій області здійснено перевірку об'єкту торгівлі, що розташований за вказаною вище адресою. За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 17.09.2018 №0685/08/01/40/1979915276 (далі - Акт від 17.09.2018).
Згідно висновків Акту від 17.09.2018 перевіркою встановлено, зокрема, порушення вимог ч.6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, а саме: продаж суб'єктом господарювання, який не має статусу закладу ресторанного господарства (громадського харчування) алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Зокрема, при проведенні фактичної перевірки встановлено реалізацію 1 бокалу пива (пластикового) «Рогань» традиційне світле, 0,5 літра вміст спирту 4,8% об. за ціною 11,50 грн на розлив для споживання на місці.
Акт перевірки від 17.09.2018 надіслано засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення № 6910703329568 на адресу ФОП ОСОБА_1 та отримано особисто ОСОБА_1 21.09.2018, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
04.10.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0009894001, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 6800 грн.
13.10.2018 ОСОБА_1 в порядку адміністративного оскарження звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 04.10.2018 №0009894001 як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
07.12.2018 Державною фіскальною службою України прийнято Рішення про результати розгляду скарги №Л/99-99-11-06-01-25, відповідно до якого оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погодившись з прийнятим 04.10.2018 податковим повідомленням-рішенням №0009894001, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки контролюючими органами регулюється ст. 80 ПК України.
Так, відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
До матеріалів справи долучено копії направлень на проведення фактичної перевірки від 05.09.2018 № 2484 та № 2485. Відповідно до відмітки на вказаних направленнях, ОСОБА_2 - реалізатору-стажеру ФОП ОСОБА_1 пред'явлено 06.09.2018 о 17 год. 30 хв. службові посвідчення на направлення від 05.09.2018 та отримано копію наказу від 05.09.2018 № 3034.
Відтак, допуск до здійснення фактичної перевірки здійснено уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 , а саме реалізатором-стажером ОСОБА_2 .
Стосовно твердження позивача про укладання договору оренди з ОСОБА_2 , а також здійснення за адресою АДРЕСА_3 підприємницької діяльності третьою особою ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що договір оренди, за яким начебто ОСОБА_2 передано у користуванні приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , співробітникам контролюючого органу не надавався, доказів протилежного суду не надано.
Так само, співробітникам Головного управління ДФС у Запорізькій області не було надано жодних первинних документів податкової та бухгалтерської звітності, які б підтверджували, що господарську діяльність за вказаною адресою здійснювала саме ОСОБА_2 .
Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 ч.4 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень з конфіскацією предметів торгівлі.
При цьому, у постанові Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 встановлено, що 06 вересня 2018 року о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 область, Мелітопольський район, с. АДРЕСА_3 , вул.Річкова, 67а, здійснювала торгівлю алкогольним пивом та тютюновими виробами без марок акцизного збору, а саме реалізувала бокал пива «Рогань» традиційне світле з вмістом спирту 4,8% в контейнерному бокалі 0,5 л за ціною 11,5 гривень без наявності ліцензії вчинене повторно протягом року, чим порушила Закон України «Про державне регулювання, виробництво і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Постанова Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 набрала законної сили 27.11.2018, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Отже, факт реалізації ОСОБА_2 пива без наявності ліцензії встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим зазначені обставини не з'ясовуються під час розгляду даної справи.
При цьому, суд не приймає посилання позивача та третьої особи на те, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 встановлено факт здійснення господарської діяльності саме ОСОБА_2 , оскільки такого постанова суду не містить.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18 ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності саме як особу якою здійснювався продаж алкогольних напоїв без ліцензії (працівника підприємства), а не як суб'єкта господарювання який веде господарську діяльність в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 .
Зазначений факт також відображено в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №280/5545/18, відповідно до якого судом також встановлено, що перед початком перевірки 06.09.2018 ОСОБА_2 розписалась в направленнях на проведення перевірки від 05.09.2018 №2484 та №2485, як реалізатор-стажер ФОП ОСОБА_1 . Відповідна інформація про ОСОБА_2 , як реалізатора-стажера ФОП ОСОБА_1 , була в подальшому відображена в Акті фактичної перевірки від 17.09.2018 №0685/08/01/40/1979915276. Більш того, до матеріалів адміністративної справи долучені пояснення надані особисто ОСОБА_2 під час проведення фактичної перевірки, в яких зазначено, що третя особа працює у ФОП ОСОБА_1 реалізатором-стажером та зазначено, що нею здійснено продаж пива без ліцензії. Отже, судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки третьою особою надавались пояснення протилежні тим, що надані під час судового розгляду справи у суді, зокрема третя особа підтверджувала факт роботи на ФОП ОСОБА_1 . Натомість, ОСОБА_2 за результатами проведеної перевірки, під час якої надавала пояснення про те, що в магазині господарську діяльність здійснює саме ФОП ОСОБА_1 , визнала факт вчинення порушення, що відображено в рішенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №320/8475/18.
Зазначені документи були також надані та вивчені судом під час розгляду даної справи. Спростування фактів, встановлених судами при розгляді попередніх справ, представниками сторін до суду не надано.
Щодо встановленого контролюючим органом порушення вимог ч.6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 р. (далі - Закон №481/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №481/95-ВР, встановлено, що алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об'ємних одиниць та більше, як зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону №481/95-ВР).
Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абзац чотирнадцятий статті 1 Закону №481/95-ВР).
Відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Стаття 15-3 Закону №481/95-ВР визначає обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.
Частиною шостою статті 15-3 Закону №481/95-ВР передбачено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Пунктами 2, 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30.07.1996 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства. Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
З огляду на зазначене, у разі відсутності у відповідного магазина статусу спеціалізованого підприємства у розумінні статті 15-3 Закону № 481-95-ВР та пунктів 2, 22 Правил, суб'єкт господарювання не має права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.
В акті перевірки від 17.09.2018 №0685/08/01/40/1979915276 зафіксовано факт реалізації 1 бокала пива Рогань традиційне світле, об'ємом 0,5 літра вміст спирту 4,8% за ціною 11,50 грн. на розлив для споживання на місці без наявності відповідної ліцензії та статусу об'єкта громадського харчування. В акті зазначено, що в приміщенні знаходяться столи з стільцями та барною стійкою, що дозволяє споживання алкогольних напоїв на місці.
Також, в письмових поясненнях від 06.09.2018 ОСОБА_2 зазначила, що реалізувала 1 бокал пива Рогань-традиція світле, в пластиковому бокалі об'ємом 0,5 л. на розлив для споживання на місці, за ціною 11,50 грн. Стакан пластиковий включається у вартість пива.
Більш того, до матеріалів справи долучені матеріали перевірки, зокрема фото об'єкта перевірки, на яких видно наявність барної стійки та столів.
Відтак, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом факту порушення вимог ст. 15-3 Закону №481/95-ВР ФОП ОСОБА_1 . Суд також приймає до уваги ту обставину, що позивач по суті наявність порушення не оспорює, будь-які доводи в адміністративному позові з цього приводу не виклав, докази не надав.
Статтею 17 Закону №481 встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно абзацу 10 частини другої статті 17 Закону №481 встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15--3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.
За таких обставин, оскільки позивачем контролюючому органу не надано належних та допустимих доказів, якими б спростовувались виявленні під час проведення перевірки порушення, то відповідачем обґрунтовано прийнято спірне податкове повідомлення - рішення та застосовано штраф у розмірі 6 800 грн.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, накладаючи на позивача штрафні санкції, діяв межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , буд. 201, код ЄДРПОУ 1979915276) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 26.06.2019.
Суддя Л.Я. Максименко