Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 червня 2019 р. Справа№200/2663/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенко Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., за участю представника відповідача Яковлєвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електромеханічний завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський механічний завод» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0027944207 від 24 жовтня 2018 року про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 133 792, 63 грн., та № 0027934207 від 24 жовтня 2018 року про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 5 399, 86 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення № 0027944207 та № 0027934207 якими до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % та відповідно 10 % за затримку сплати орендної плати у 2014-2016, 2018 роках.
Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що на нього розповсюджуються пільги, встановлені ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669), тобто у позивача були відсутні зобов'язання зі сплати за користування земельної ділянкою за період з 14 квітня 2014 року до 08 червня 2016 року.
Окрім того, зазначає, що податкова декларація з плати за землю за 2018 року була своєчасно подана, що підтверджується квитанцією та своєчасно сплачена орендна плата, що також підтверджується платіжними дорученнями.
25 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи з правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
18 березня 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому посилаючись на приписи Податкового кодексу України представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, оскільки в ході перевірки встановлено, що в порушення п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України позивачем допущено несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків. Зазначає, що штрафна санкція, застосована за вказане порушення, передбачена п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. У зв'язку з наведеним представник відповідача вважає, що оскаржувальні податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Ухвалами суду від 25 квітня 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 13 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28 травня 2019 року.
28 травня 2019 року на електрону адресу суду надійшли пояснення позивача стосовно сплати орендної плати за користування землею за період з 08 червня 2016 року по 31 грудня 2016 року та за січень-липень 2018 року. Позивач зазначив, що з урахуванням переплати за 2014 року та відсутність заборгованості за 2015 рік, позивачем було сплачено орендну плату за землю за 2016 року у розмірі 51840,29 грн. Окрім того, орендна плата за період січень-липень 2018 року була сплачена 23 січня 2018 року згідно платіжного доручення № 70, однак в платіжному дорученні була допущена помилка в частині призначення платежу.
Ухвалою суд 28 травня 2019 року розгляд справи був відкладений до 13 червня 2019 року.
Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином до суду не з'явився.
Представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський електромеханічний завод», (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Недогібченка, 17 , код ЄДРПОУ 01056729), є юридичною особою, яка пройшла, передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДФС у Донецькій області та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
Судом встановлено, позивачем до контролюючого органу було подано таку податкову звітність:
- податкова декларація з плати за землю за 2014 рік від 16 лютого 2017 року № 9082296703 якою самостійно визначено плату за землю у розмірі 50 284,15 грн.;
- податкова декларація з плати за землю за 2015 рік від 20 лютого 2015 року № 9019573711 якою самостійно визначено плату за землю у розмірі 219 507,98 грн.;
- податкова декларація з плати за землю за 2016 рік від 22 лютого 2016 року № 9022081175 якою самостійно визначено плату за землю у розмірі 314 554,93 грн.:
- податкова декларація з плати за землю за 2018 рік від 20 лютого 2018 року № 9025689369 якою самостійно визначено плату за землю у розмірі 333 428,23 грн.
Разом з цим, 13.02.2017 року, 15.02.2017 року та 16.02.2017 року позивачем до податкового органу подані уточнюючі податкові декларації з орендної плати за землю за 2014, 2015 та 2016 роки (за період з 14.04.2014 року до 08.06.2016 року), в яких зменшено податкове зобов'язання:
- №9082295919 від 13.02.2017 року (уточнююча податкова декларація за 2014 рік (помилкова, невірно внесені дані у рядки уточнюючої декларації; зменшено податкове зобов'язання на загальну суму 250932,46 грн. за періоди квітень (частково) - грудень));
- №9082296640 від 15.02.2017 року (уточнююча податкова декларація за 2014 рік (помилкова, невірно внесені дані у рядки уточнюючої декларації); збільшено податкове зобов'язання на загальну суму 125466,23 грн. за періоди квітень (частково) - грудень; зменшено податкове зобов'язання на загальну суму 125466,23 грн. за періоди квітень (частково) - грудень));
- №9082296703 від 16.02.2017 року (уточнююча податкова декларація за 2014 рік; виправлена помилка, яка була допущена в уточнюючих деклараціях - №9082295919 від 13.02.2017 року та №9082296640 від 15.02.2017 року; збільшено податкове зобов'язання на суму 125466,23 грн. за періоди квітень (частково) - грудень);
- №9276962205 від 13.02.2017 року (уточнююча податкова декларація за 2015 рік; зменшено податкове зобов'язання на суму 219507,98 грн.);
- №9270003527 від 13.02.2017 року (уточнююча податкова декларація за 2016 рік; зменшено податкове зобов'язання на суму 137180,90 грн. за періоди січень - червень (частково).
Вказані уточнюючі податкові декларації прийняті відповідачем без заперечень, що підтверджується відповідними квитанціями (квитанції №2).
Окрім того, в матеріалах справи наявне платіжне доручення від 30 серпня 2018 року № 753 про сплату орендної плати за липень 2018 року у розмірі 21 119,35 грн. та від 23 січня 2018 року про сплату орендної плати за землю за 2017 рік, однак з пояснень позивача вбачається, що у вказаному платіжному дорученні було допущена помилка та призначенням платежу слід вважати таким: «Орендна плата за землю за січень-червень 2018 року - 1773 380,48 грн. штрафні санкції і пеня за 2016 рік - 10109, 98 грн.».
Податковим органом було проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електромеханічний завод» з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за 2014-2016, 2018 роки.
За фактом перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області було складено акт про результати камеральної перевірки від 08 жовтня 2018 року № 282/05-99-42-0710056729 яким встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за 2014-2016, 2018 роки за сплати орендної плати.
24 жовтня 2018 року на підставі вищевказаного акту камеральної перевірки податковим органом були винесені податкове повідомлення-рішення № 0027934207 яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % на суму 5 399,86 грн. та податкове повідомлення-рішення №0027944207 яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % на суму 133 792, 63 грн.
Скориставшись своїм правом товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський електромеханічний завод» надало до податкового органу заперечення до акту камеральної перевірки, за фактом розгляду яких висновки акту камеральної перевірки залишились без змін.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з вимогами пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02.09.2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII(далі Закон № 1669-VII).
Відповідно до ст.1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016 року внесено зміни до Закону № 1669-VII, які набрали чинності 08.06.2016 року.
На підставі цих змін положення Закону № 1669-VII викладені в наступній редакції:
- стаття 6: звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;
- стаття 7: скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;
- частина 4 статті 4: перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
Наведені переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року.
Отже, пільги щодо звільнення від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, зокрема, у місті Бахмут Донецької області, існували до 07.06.2016 року, тобто, до внесення відповідних змін у ст. 6 Закону № 1669-VII.
Разом з цим питання щодо наявності у позивача боргу та своєчасності сплати орендної плати за період з 14 квітня 2014 року по 08 червня 2016 року вже було розглянуто судами. Так Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2018 року погодився із висновками попередніх інстанцій щодо звільнення ТОВ «Артемівський електромеханічний завод» від своїх обов'язків щодо сплати орендної плати за землю у період з 14 квітня 2014 року по 08 червня 2016 року. А отже, враховуючи вищенаведене, сплачена позивачем орендна плата за землю з 14 квітня 2014 року повинна бути врахована як переплата до бюджету за 2014 року станом на 01 січня 2015 року.
Як вже зазначалось раніше з урахуванням звільнення позивача від обов'язків щодо сплати орендної плати за землю у період з 14 квітня 2014 року по 08 червня 2016 року та поданої уточнюючої податкової декларації за 2016 рік, сума узгодженого податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2016 рік становить 177 374,03 грн. та з урахуванням переплати за 2014 рік у сумі 125 466, 23 грн. сума грошового зобов'язання склала 51 907,80 грн. Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 1508 від 06 грудня 2017 року позивачем було сплачено орендну плату за користування землею за 2016 рік у сумі 51 840,29 грн. Окрім того сума заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 194 499,83 грн. за період січень-липень 2018 року була своєчасно погашена платіжними дорученнями від 23 січня 2018 року № 70 на суму 183 490, 46 за період січень-червень 2018 року та від 30 серпня 2018 року № 753 на суму 21 119,35 грн. за липень 2018 року. Однак вказані суми були зараховані відповідачем у рахунок погашення податкового боргу за 2014 рік, тобто мало місце зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не фактична сплата грошового зобов'язання.
Таким чином заборгованість зі слати орендної плати за користування землею за 2016 року становить 67,51 грн., ( 51940,80 - 51 840,29 ) штрафні санкції 13,50 грн. (67,51* 20%). Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не доведено обґрунтованості правомірного прийняття податкового повідомлення-рішення № 0027934207 та №0027944207 від 24 жовтня 2018 року суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0027944207 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 133 779,13 грн. (133 792,63 -13,50) грн., а податкове повідомлення-рішення № 0027934207 підлягає скасуванню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів в повному обсязі правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжних доручень від 19 лютого 2019 року № 139 та № 140 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3768, 89 грн. в той час коли за законом необхідно сплатити 2087,89 грн. (частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ) у редакції чинній на момент подачі позову до суду.
Таким чином, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електромеханічний завод» підлягають судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1043, грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону 3674-VI, в разі внесення судового збору в більшому розмірі , ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Враховуючи вищенаведене та те, що позов задоволено частково за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає відшкодуванню на користь позивача судовий збір у розмірі1043, 95 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електромеханічний завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2018 року № 0027934207.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2018 року № 0027944207 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 133 779,13 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електромеханічний завод» (код ЄДРПОУ 01056729) судовий збір у розмірі 1043,95 грн.
Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 13 червня 2019 року.
Повний текст рішення складено 21 червня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко