26 червня 2019 року Справа № 160/5744/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
21.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 111639 від 30.05.2019 року, якою з фізичної особи ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн.;
- визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів № 0015269 від 10.05.2019 року, яким ОСОБА_1 нарахована сума до сплати в розмірі 10927,20 євро.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши подану позовну заяву ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) встановив, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: 1) представник позивача (адвокат - Дондик Ганна Павлівна) не підписала позовну заяву та не надала суду належних документів, що підтверджують її повноваження як представника ОСОБА_1 ; 2) позивач не повністю сплатив судовий збір, бо не надав суду оригіналу документа про сплату судового збору за другу позовну вимогу майнового характеру.
Так, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
При цьому, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина 4 статті 59 КАС України).
За частинами першою, третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Така правова позиція була висловлена Верховним Судом в постанові від 17.12.2018 року, справа № 308/8995/17.
Аналіз викладених вище норм показує, що недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені позивачем шляхом надання суду оригіналів або належним чином завірених копій документів, що підтверджують повноваження адвоката, який може представляти інтереси позивача у цій категорії справ (довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги).
Крім того, суд наголошує, що відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Аналіз вищевикладених норм вказує, що звернення до адміністративного суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення та підписання позовної заяви уповноваженою особою, то подання позовної заяви без особистого підпису представника позивача не відповідає вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути доказом волевиявлення уповноваженого позивачем представника на підписання документа.
Водночас представник позивача - адвокат Дондик Ганна Павлівна не підтвердила належним чином своїх повноважень, бо не додала до позовної заяви, окрім, завіреної копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001427, незавіреної копії ордера на надання правової допомоги, ще і договору про надання правової допомоги від 03.06.2019 року, на підставі якого і був виданий зазначений ордер на надання правової допомоги.
Також, суд зазначає, що позивач надав суду документ про сплату судового збору за одну позовну вимоги майнового характеру на суму 768,40 грн., а саме: квитанцію від 18.06.2019 року № TS208496, в той час, коли фактично заявляє дві позовні вимоги майнового характеру.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду, зокрема, адміністративного позову майнового характеру, який подано, в тому числі фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 грн.).
З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання до адміністративного суду другої позовної вимоги майнового характеру у розмірі 3259,18 грн. (тобто 325917,95 грн. (це 10927,20 євро у перерахунку на українські гривні станом на момент винесення ухвали від 26.06.2019 року) х 1% = 3259,18 грн.) та надати суду оригінал документа про доплату судового збору у зазначеному розмірі, який слід доплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Чечелівському районі м. Дніпра;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;
Рахунок отримувача: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101;
Банк отримувача: Казначейство України;
МФО: 899998;
*; 101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- належним чином підписаної позовної заяви представником позивача;
- оригіналів або належним чином завірених копій документів, що підтверджують повноваження адвоката, який може представляти інтереси позивача (довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги);
- оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 3259,18 грн. за другу позовну вимогу майнового характеру.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька