02.07.2019
ЄУН №389/1095/19
Провадження №2/389/274/19
(заочне)
02 липня 2019 року м.Знам'янка
Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Ткаченка Б.Б.
з участю секретаря судового засідання Шевченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 підписала заяву б/н від 10.04.2008, згідно з якою отримала кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконувала. Станом на 19.03.2019 має заборгованість в сумі 16693 грн. 86 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредита 1668 грн. 83 коп., заборгованості за простроченим тілом кредита 3245 грн. 99 коп., заборгованості за пенею за прострочене зобов'язання 10146 грн. 00 коп., заборгованості за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. 600 грн. 00 коп., а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, а саме штраф (фіксована частина) 250 грн., штраф (процентна складова) 783 грн. 04 коп. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 17.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала, клопотання про розгляд справи з її участю суду не надала.
Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач 10.04.2008 підписала заяву та своїм підписом підтвердила згоду на те, що ця заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг. Відповідач також ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді.
Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, що підтверджується копією заяви.
Згідно з п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку позичальник зобов'язується виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту - Овердрафту), оплати винагороди Банку.
Відповідач скористалася наданими їй позивачем кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості, однак свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконує, внаслідок чого станом на 19.03.2019 має заборгованість в сумі 16693 грн. 86 коп.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дала згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про стягнення пені та штрафів, суд виходить з наступного.
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за тілом кредита у розмірі 1668 грн. 83 коп., заборгованість за простроченим тілом кредита у розмірі 3245 грн. 99 коп., заборгованість за пенею за простроченне зобов'язання у розмірі 10146 грн. та заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у розмірі 600 грн., а позовні вимоги про стягнення 250 грн. штрафу (фіксована частина) та 783 грн. 04 коп. штрафу (процентна складова) задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд враховує роз'яснення, які містяться у п.36 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10 про те, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом №3674-VI).
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1802 грн. 09 коп.
На підставі викладеного, ст.ст.526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 623, 625, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.141, 263, 264, 265, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 10.04.2008 в сумі 15660 (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 82 коп., з яких: 1668 грн. 83 коп. заборгованість за тілом кредита, 3245 грн. 99 коп. заборгованість за простроченим тілом кредита, 10146 грн. заборгованість за пенею за прострочене зобов'язання, 600 грн. заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір в сумі 1802 (одна тисяча вісімсот дві) грн. 09 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: вул.Грушевського,1«Д», м.Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко