головуючого
Макаренка М.М.
суддів
Колесника М.А., Селівона О.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 8 квітня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2005 року.
ОСОБА_2,
18 вересня 1961 року народження,
немаючого судимості,
засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі із звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням 1 рік та покладенням на нього обов»язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
ОСОБА_3,
26 жовтня 1967 року народження,
немаючої судимості,
засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням її на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням 1 рік та покладенням на неї обов»язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд.
В решті вирок залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
2 липня 2004 року ОСОБА_3 повідомила своєму співмешканцю ОСОБА_2 про те, що на ринкуІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві її побив ОСОБА_4, після чого ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа близько 15-ї години 25 хвилин на автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_2 д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 поїхали до дільничного пункту міліції. Проїжджаючи біля будинкуАДРЕСА_1 і побачивши, що по алеї біля зазначеного будинку йдутьОСОБА_1 і ОСОБА_4, ОСОБА_2 вирішив самостійно вирішити конфлікт. Зупинивши автомобіль, він достав з багажника сільскогосподарські вила і з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, підбіг до ОСОБА_1і ОСОБА_4 і, нецензурно висловлюючись, заздалегідь приготовленими вилами наніс удар по обличчю ОСОБА_1, пошкодивши йому ніс, та декілька ударів по спині та руках ОСОБА_4, а коли останній перехопив рукою держак вил і став їх утримувати, ОСОБА_2 кулаком наніс ОСОБА_4 декілька ударів по обличчю, від чого той на деякий час втратив свідомість.
В цей час ОСОБА_1, отямившись від отриманого удару вилами, також, намагався їх відібрати, проте до них підійшли невстановлена слідством особа та ОСОБА_3, при цьому невстановлена слідством особа та ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, продовжили побиття ОСОБА_1, а потім й ОСОБА_4, а ОСОБА_3, підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, використовуючи спеціально пристосований і заздалегідь приготовлений для нанесення тілесних ушкоджень газовий балончик “Терен-4» із сльозоточивим газом, стала розбризкувати його струмінь в обличчя ОСОБА_1.
З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановленої слідством особи, до місця події підійшов ОСОБА_5, який відібрав у ОСОБА_2 вила, після чого злочинці з місця вчинення злочину втекли.
В результаті хуліганських дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановленої слідством особи потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії засуджених за ч. 4 ст. 296 КК України, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особам засуджених. Вважає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 15 та п.п. 1, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Просить скасувати постановлені по справі судові рішення, а кримінальну справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого їм злочину підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, зокрема, показаннями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з яких видно, що 02.07.04 року коли вони проходили по АДРЕСА_1до них з вилами в руках підбіг ОСОБА_2, з яким була ОСОБА_3 та невідома особа, ОСОБА_2 ударив ОСОБА_1 вилами по обличчю та бив ОСОБА_4, а ОСОБА_3 застосовувала газовий балончик, показаннями свідка ОСОБА_5, який підтвердив фактичні обставини вчинених засудженими хуліганських дій, показаннями свідка ОСОБА_6, з яких вбачається, що від чергового він отримав повідомлення про те, що біля будинкуНОМЕР_2 по АДРЕСА_1відбувається бійка, прибувши на місце події він побачив швидку допомогу та потерпілих, які розповіли йому про те, що сталося, даними висновків судово-медичних експертиз про наявність у потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми діями, вчиненими в громадському місці, в присутності сторонніх осіб, грубо порушували громадський порядок, виражали явну неповагу до суспільства, їх дії супроводжувались особливою зухвалістю, були вчинені із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень. Хуліганськими діями засуджених потерпілим були заподіяні тілесні ушкодження, тобто було завдано шкоди їх здоров»ю.
По справі не встановлено, що засуджені діяли з умислом на позбавлення життя потерпілих.
З врахуванням встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 296 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання засудженим призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ними злочину, даних про їх особи та усіх обставин справи. Підстав вважати призначене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання м»яким колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -
відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілого ОСОБА_1
Макаренко М.М. Колесник М.А. Селівон О.Ф.