Справа: № 22-а-38502/08 Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"02" березня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Кузьменка В.В., Попович О.В.
при секретарі: Плаксі В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,-
У липні 2008 року позивач звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення. Свої вимоги мотивує тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом 3 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2007 рік у значно нижчому розмірі. Просила суд визнати відмову відповідача щодо перерахунку вказаної грошової допомоги неправомірною і стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення позивачу виходячи з розміру мінімальної заробітної плати неправомірною. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 2) на користь ОСОБА_2 1750 гривень недоотриманої суми одноразової грошової допомоги за 2007 рік.
Не погоджуючись з судовим рішенням Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком суду не можливо не погодитися з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом 3 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу передбачена щорічна допомога на оздоровлення - 4 мінімальних заробітних плат.
Відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачеві, застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення на його користь недоплаченої допомоги за 2007 рік підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що допомога на оздоровлення ОСОБА_2 фактично була перерахована 29.12.2007 року.
Отже, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2007 рік - 29 грудня 2007 року у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативно-правовим актом та були чинними на момент виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
Зі змісту ст. 159 КАСУ України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: В.В. Кузьменко
О.В. Попович