Справа: № 22-а-2283/09 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"23" лютого 2010 р. м. Київ
Справа № 22-а-2283/09
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Собківа Я.М.,
Усенка В.Г.,
при секретарі: Шевчук К.В..
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов"язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки, -
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (далі - Відповідач) про оскарження бездіяльності відповідача, вказуючи, що вона належить до громадян, на яких поширюються соціальні пільги та гарантії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відповідно має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем зазначена норма закону не була врахована при нарахуванні розміру її пенсії за 2006-2007 роки.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести Позивачу перерахунок пенсії з врахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 11.11.2007 року по 31.12.2007 р. та забезпечити її виплату.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернулися з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та відмовити позивачу в задоволенні його вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Позивач відноситься до категорії громадян на яких поширюється дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі по тексту -Закон) вона має право на одержання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19.01.2006 р. № 3367-IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 р., а ст. 6 - у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 р. не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивачки, що стосуються 2006 р., задоволенню не підлягають.
Дію ст. 6 Закону на 2007 р. було зупинено ст. 111 Закону України від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 р. підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо такого зупинення дії ст. 6 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в цій частині, визнав обґрунтованим таке право лише з 09.07.2007 р. відповідно до вимог ст. 6 Закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом, і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону, є необгрунтованими.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 статті мінімального розміру пенсії за віком.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на управління законодавством.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено: 25.02.2010 року