Справа: №2-а-129/09 Головуючий у 1- й інстанції Мочульська Л.Т.
Суддя - доповідач: Горбань Т. І.
Іменем України
23 лютого 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Костюк Л.О.
Мамчура Я.С.
при секретарі Кияниченко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2009 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову серії АВ №043315 від 09.01.2009 року про накладення інспектором адмінпрактики ВДАІ м. Вінниці адміністративного стягнення у виді штрафу,
Позивач звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову серії АВ № 043315 від 09.01.2009 року інспектора адмінпрактики ВДАІ м. Вінниці Бевза М. В. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300,00 грн.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2009 року скаргу повернуто для звернення до належного суду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Постановляючи ухвалу від 13 лютого 2009 року про повернення позовної заяви згідно п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, суд 1-ої інстанції зазначив, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст.288 КУпАП постанову органу ( посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган ( вищестоящій посадовій особі) або у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення, у даному випадку, на думку суду 1-ої інстанції, звертатись потрібно до суду за місцезнаходженням відповідача згідно з ч. 1 ст.19 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду 1-ої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до поняття «справа адміністративної юрисдикції», наведеного у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, під нею розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Поняття «суб'єкт владних повноважень»- це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається ст. 17 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Даний спір є публічно-правовим спором, який відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України відноситься до компетенції адміністративних судів.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому у пункті 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»зазначено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Під час розгляду таких спорів судам необхідно враховувати, що до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду), та рішення державних виконавців чи/або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час здійснення ними виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться за адресою: вул. Пролетарська, 55/16 смт.Турбів Липовецького району Вінницької області. При цьому позивачем оскаржується постанову серії АВ № 043315 від 09.01.2009 року інспектора адмінпрактики ВДАІ м. Вінниці Бевза М. В. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300,00 грн., що, на думку колегії суддів, є правовим актом індивідуальної дії, а даний спір є публічно -правовим.
Відповідно до частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Таким чином, спір підлягає розгляду Липовецьким районним судом Вінницької області як адміністративним судом.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що порушення судом 1-ої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала Липовецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2009 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про направлення справи за скаргою ОСОБА_3 до суду 1-ої інстанції для продовження розгляду справи шляхом вирішення питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2009 року скасувати і постановити нову ухвалу про направлення справи за скаргою ОСОБА_3 до суду 1-ої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі, безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено 26.02.2010 року.