Справа: № 22-а-4870/09 Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.В.
Суддя-доповідач: Горбань Т. І.
Іменем України
"23" лютого 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Костюк Л.О.
Мамчура Я.С.
при секретарі Кияниченко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до прокурора Тальнівського району про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії щодо припинення порушень закону,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність прокуратури Тальнівського району Черкаської області щодо захисту його прав потерпілого від злочинів, скоєних стосовно нього ОСОБА_4., та зобов»язати її припинити їх подальше порушення.
Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2009 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
У судове засідання сторони не з'явилися, апелянт надіслав телеграму про розгляд справи за його відсутності, причини неявки відповідача суду невідомі, відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 199, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи ухвалу від 15.01.2009 року про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до поняття «справа адміністративної юрисдикції», наведеного у п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України, під нею розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Поняття «суб'єкт владних повноважень»- це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.
Поняття «суб'єкт владних повноважень»визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається ст. 17 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, утому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність прокуратури Тальнівського району Черкаської області щодо захисту його прав потерпілого від злочинів, скоєних стосовно нього ОСОБА_4., та зобов»язати її припинити їх подальше порушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що
дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, тобто компетенція адміністративних судів, встановлена ч. 1 ст. 17 КАС України, на цей спір не поширюється. За правилами адміністративного судочинства не розглядають скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства і прокуратури, що можуть бути розглянуті відповідно до КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Тальнівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2009 року грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовити, а ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено 26.02.2010р.