Справа: № 22-а-35836/08 Головуючий у 1-й інстанції: Островська О.О.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"25" лютого 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.
суддів Василенка В.В., Мельничука В.П.
при секретарі Романовій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої одноразової допомоги на оздоровлення, -
У червні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просив визнати відмову в перерахунку перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік згідно статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з боку відповідача неправомірною та стягнути недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік 2455 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 року адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено частково: визнано дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області неправомірними та стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в сумі 1880 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційні скарги, в якій просить відмовити в задоволенні позову повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального права.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Апелянт просив розглядати справу за відсутності його представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 2 групи, захворювання якого пов'язано з аварією на Чорнобильській АЕС. Щороку позивачу Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області виплачувалася допомога на оздоровлення, зокрема, в 2007 році 120,00 грн., згідно Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року.
ОСОБА_3 вважає, що він отримував допомогу на оздоровлення в розмірі, значно нижчому, ніж це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що застосуванню підлягають норми Закону, як норми вищої юридичної сили.
Однак, з вказаним висновком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, не можна погодитись, виходячи з наступного.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Конституцією України закріплено, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Закон України «Про Державний бюджет України» - є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
За змістом положень частин 2 і 3 статті 22 Основного Закону України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, встановлення Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розміру виплат щорічної разової грошової допомоги постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету, обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених Законом, залишився зміст права на отримання щорічної разової грошової допомоги. Закони про Державний бюджет України на відповідні роки звузили обсяг цього права, встановивши інший (менший) розмір такої виплати, і водночас фактично скасували конституційну гарантію забезпечення належних умов для існування постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. визнано неконституційними положення п. 30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірі відповідно до мінімального заробітку. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, допомога на оздоровлення за 2007 рік була виплачена позивачу в квітні 2007 року, тобто до постановлення Рішення Конституційним судом України, а тому судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, постановляючи рішення про задоволення адміністративного позову в частині визнання дій Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо відмови ОСОБА_4 в перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення неправомірною, суд першої інстанції не перевірив чи дійсно позивач звертався до відповідача з відповідною заявою, а також чи було йому відмовлено у проведенні зазначеного перерахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.
Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких підстав, апеляційна скарга відповідача Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 року - підлягає задоволенню, а Постанова суду - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 року - задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої одноразової допомоги на оздоровлення - скасувати.
Постановити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої одноразової допомоги на оздоровлення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді Я.М.Василенко
В.П.Мельничук
(Повний текст Постанови складено 02.03.2010 року).