01 липня 2019 року справа № 580/1501/19 м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії,
встановив:
06 травня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Черкаського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 116), в якій просить:
1) визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, затвердженої постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
2) зобов?язати відповідача оформити і видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
3) судовий збір стягнути з відповідача.
Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 18.06.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
24.06.2019 до суду надійшло клопотання відповідача (вх. №15643/19 від 26.06.2019), в якому він просить розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням сторін для повного та всебічного розгляду справи.
Вирішуючи дане клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Врахувавши зміст клопотання відповідача, матеріалів справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Керуючись статтями 248, 257-262 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання відповідача (вх. №15643/19 від 26.06.2019) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення сторін - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя В.П. Тимошенко