ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2019 року м. Київ № 640/11388/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмноліт» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київбудмноліт» з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішень.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
1.Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривні.
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує дії Державної фіскальної служби України та просить скасувати рішення відповідача від 10.06.2019 №30351/39825226/2 та №30352/39825226/2, а отже, заявлено 2 вимоги немайнового характеру.
Проте, суд звертає увагу на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Київбудмноліт» до позовної заяви не додано жодного доказу сплати судового збору, що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».
Приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином позивачу необхідно сплатити 3 842,00 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 34310206084021, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
2. Згідно з пунктами 4 та 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.
Так, позивач у позовній заяві зазначає про те, що ним відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України було складно податкові накладні від 02.05.2019 №1, №2 та направлено на реєстрацію в ЄРПН.
Згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. Для підтвердження реальності господарської операції було надано документи, що підтверджують факт надання послуг.
23.05.2019 ТОВ «Київбудмноліт» до ДПІ у Печерському районі міста Києва відправлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №3 та повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1.
27.05.2019 позивач отримав рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172570/39825226 та рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172571/39825226.
В результаті даної відмови 27.05.2019 ТОВ «Київбудмноліт» була складена скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172570/39825226 та на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172571/39825226.
10.05.2019 ТОВ «Київбудмноліт» від ДФС України отримано рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №30352/39825226/2 та рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №30351/39825226/2.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2018 №117, реєстрація податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН має наступний порядок:
1) надіслання платником податків ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН;
2) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі;
3) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється;
4) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
5) платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг):
6) письмові пояснення та копії документів, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
7) комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
8) Зазначені комісії приймають рішення про:
реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
9) рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку;
10) скарги подаються платником податку на додану вартість (далі - платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
11) розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Тобто, передумовою для прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг є прийняття комісією головних управлінь ДФС в областях, м. Києві рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, яке є базовим та визначальним у питаннях визначення правомірності відмови у реєстрації ПН.
Між тим, як вже було зазначено судом, позивач оскаржує рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг, яке по суті не має самостійного значення, є похідним від рішення про відмову в реєстрації ПН.
Натомість суд звертає увагу позивача, що зміст позовної заяви та її прохальної частини не містить згадки щодо оскарження ТОВ «Київбудмноліт» рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 02.05.2019 №1 та № 2 в ЄРПН.
Відтак суд пропонує позивачу уточнити зміст позовних вимог та визначитись у необхідності оскарження базових рішень - рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від від 02.05.2019 №1 та № 2 в ЄРПН в ЄРПН.
Суд також звертає увагу позивача на те, що якщо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі прийняті комісію головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, то позивачу слід визначитись (у разі оскарження базових рішень - про відмову у реєстрації ПН) із складом відповідачів у справі, суб'єктів владних повноважень, тобто визначитись із необхідністю залучення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та оскарження рішень про відмову у реєстрації ПН.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 169, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмноліт» залишити без руху.
2.Установити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4.Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Шевченко