ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2019 року м. Київ № 160/4899/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Мельнікової Наталії Сергіївни про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Мельнікової Наталії Сергіївни про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України)
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу на те, що з матеріалів позовної заяви убачається, що позивач оскаржує реєстраційну дію «Державна реєстрація фізичної особи-підприємця» від 25.10.2016, а отже, позивачем пропущено строк для звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування такого пропуску строку позивач зазначив, що про реєстрацію його як фізичної особи-підприємця йому стало відомо приблизно 05 квітня 2019 року, а саме з вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, однак будь-яких належних доказів на підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 суду не надав.
Варто наголосити, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду належне обґрунтування пропуску строків звернення з даним позовом або заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із належними доказами, які підтверджують пропуск строку.
Також суду зазначає про те, що позивач посилається на вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, однак вказана вимога відсутня в додатках до позовної заяви.
Крім того, відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем не зазначено у якості третьої особи Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яке, як зазначає позивач, прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Також суд звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви додано лише першу, другу, третю, четверту, п'яту, десяту та одинадцяту сторінки паспорту, проте, для підтвердження всіх обставин, зазначених у позовній заяві, позивачу необхідно надати копії всіх сторінок паспорту громадянина України.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову.
Керуючись статтями 160, 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2.Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4.Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Шевченко