18 червня 2019 року м. Рівне №460/3071/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 ,
відповідача: представник не прибув,
третьої особи відповідача: представник Харчук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненської обласної виборчої комісії , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3
про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними щодо організації та проведення засідань 11.11.2018 (протокол №20), 22.11.2018 (протокол №21), 02.12.2018 (протокол №22) та 05.12.2018 (протокол №23 від 06.12.2018); визнання протиправним та скасування рішення від 05.12.2018, оформлене протоколом від 06.12.2018 №23, про дотримання вимог ст.38-40 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” при ініціюванні відкликання депутата Рівненської обласної ради Ковальчука ОСОБА_4 . за народною ініціативою та звернення до вищого керівного органу партії щодо відкликання депутата Рівненської обласної ради ОСОБА_1 за народною ініціативою.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні 18.06.2019, під час проведення судових дебатів, позивачем оголошено заяву, в якій він просив постановити окрему ухвалу в порядку, визначеному статтею 249 КАС України, та направити її до Центральної виборчої комісії та правоохоронним органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законодавства Рівненською обласною виборчою комісією в цілому, та її посадовими особами та офіційним представником ініціативної групи ОСОБА_3 і притягнути відповідних осіб до відповідальності, що допустили зазначенні порушення та мають ознаки злочину.
Розглянувши вказану заяву позивача по суті, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 166 КАС України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Разом з тим, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч.2 ст.166 КАС України).
Водночас, статтею 249 КАС України регламентовано, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ч.1).
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними(ч.2).
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч.3).
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч.4).
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч.5).
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій (ч.6).
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується (ч.7).
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк (ч.9).
Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов'язана з виявленням саме судом під час розгляду справи порушення закону.
Судом під час розгляду справи №460/3071/18 порушень законодавства, а тим більше такого, яке містить ознаки кримінального правопорушення, встановлено не було, відтак і підстави для винесення окремої ухвали у суду відсутні.
Якщо учасник судового процесу за рахунок власного аналізу показань сторін, свідків і письмових доказів у справі прийшов до переконання у тому, що в діях певних осіб є ознаки кримінального правопорушення, то такий учасник не позбавлений права і можливості самостійно звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів, і не повинен давати вказівки з цього приводу суду.
З огляду на викладене, заява позивача про постановлення судом окремої ухвали не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позивачу ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, оголошеної під час судових дебатів в судовому засіданні 18.06.2019, про винесення в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України окремої ухвали, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повна ухвала складена 01.07.2019.
Суддя Щербаков В.В.