01 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 816/1044/18
Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі головуючого судді - Шевякова І.С., суддів - Клочка К.І. , Супруна Є.Б. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 816/1044/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
30 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15 листопада 2017 року "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання провести з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої пунктом 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №816/1044/18, у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
24 травня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, у якій заявник просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 816/1044/18 та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 .
Аргументи учасників справи
В обґрунтування вимог цієї заяви ОСОБА_1 зазначав, що рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. У зв'язку з винесенням вказаного рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 816/1044/18.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року відкрито провадження за заявою позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі №816/1044/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії. Справу №816/1044/18 за заявою позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами вирішено розглядати колегією у складі трьох суддів у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання для розгляду справи за заявою позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
19 червня 2019 року до суду надійшов відзив Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на заяву /а.с. 74-75/, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на те, що поняття "військовослужбовець" та "військовозобов'язаний" не є тотожними, а тому положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не поширюються на випадок позивача. Крім того, представник відповідача звертав увагу на відсутність порядку виконання рішення Конституційного Суду України та чинність норми пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 і, як наслідок, відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача, у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Управління.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до приписів частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності заявника та інших учасників справи у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №816/1044/18 встановлено, що позивач, як пенсіонер, перебуває на обліку у Лохвицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії на підставі статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” /а.с. 15, 35, 39/.
22 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 листопада 2011 року № 1210 /з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15 листопада 2017 року/ та статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року /а.с. 28/.
Листом від 03 квітня 2018 року вих. №Г-11/02 Лохвицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на тій підставі, що відповідно до матеріалів пенсійної справи він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як призваний на військові збори у складі в/ч НОМЕР_1 не під час проходження дійсної строкової служби, та що внесені до статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зміни не поширюються на осіб, призваних на військові збори з основного місця роботи для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /а.с. 29/.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 816/1044/18 судом зазначено, що згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 08.05.2018 (справа № 820/1148/18 (провадження №Пз/9901/33/18), право на отримання пенсії у порядку визначеному частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виникає лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а відтак дія норми частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на нього не поширюється.
Зважаючи на вищевикладене, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 816/1044/18, у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено /а.с. 54-56/.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28 листопада 1991 року (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п"ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.17 №2136-VIII.
Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №816/1044/18, висновки якого ґрунтуються на положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII, підлягає перегляду за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки щодо правозастосування
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується вкладкою № НОМЕР_2 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) серії НОМЕР_3 , виданого Полтавською облдержадміністрацією 30.01.2008 /а.с.15/.
Відповідно до довідки Сер. МСЕ № 0257488 позивачу встановлена друга група інвалідності з 17.01.2008; захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків військової служби з ліквідації наслідків на ЧАЕС /а.с.17/.
Позивач проходив дійсну строкову службу з 26.10.1976 по 26.10.1978.
Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 07 серпня 1986 року по 11 вересня 1986 року, що підтверджується архівною довідкою Лохвицько-Чорнухинського ОРВК /а.с. 37/ та військовим квитком серії НОМЕР_4 /а.с. 36/.
З урахуванням наведеного вище, та враховуючи, що з 25 квітня 2019 року норма частини третьої статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.", суд дійшов висновку, що позивач з 25 квітня 2019 року має право на перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд зазначає, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.19 №1-р(II)/2019 визначено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 25 квітня 2019 року.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 91 Конституції України встановлено, що Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 9.02.99 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Отже, саме з 25 квітня 2019 року норма частини третьої статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.".
Таким чином, підстави для застосування до спірних правовідносин норми частини 3 статті 59 Закону №796-XII у редакції рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019 до дати ухвалення цього рішення відсутні з огляду на положення статті 152 Конституції України та пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про зобов'язання Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року. В іншій частині ця позовна вимога задоволенню не підлягає.
Водночас, враховуючи принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача у нездійсненні з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, - оскільки на момент подачі позову, вимога частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі військовослужбовців у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби була чинною.
Відповідачем у відзиві на позов вказано, що механізм практичної реалізації положення частини третьої статті 59 Закону №796-XII міститься у Порядку №1210 і Кабінет Міністрів України відповідні зміни до згаданого Порядку, з огляду на визнання неконституційною відповідної норми закону в частині словосполучення "дійсної строкової", не вніс. А тому, на переконання пенсійного органу, у спірних відносинах наразі відсутній порядок реалізації норми частини третьої статті 59 Закону №796-XII у редакції Рішення Конституційного Суду України від 25.04.19 №1-р(II)/2019, що унеможливлює проведення перерахунку пенсії позивачу.
Однак, колегія суддів не погоджується з наведеними доводами відповідача, оскільки визнання неконституційним положення частини третьої статті 59 Закону №796-XII в частині словосполучення "дійсної строкової" не призвело до зміни формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку №1210, за якою проводиться обчислення пенсії.
Частиною 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Зважаючи на вищевикладене, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 816/1044/18 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Щодо клопотання позивача про негайне виконання рішення
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Аналогічний висновок щодо застосування наведеної норми процесуального закону викладений у рішенні Верховного Суду від 3.05.18 у справі №805/402/18-а.
Розподіл судових витрат
Порядок розподілу судових витрат встановлений статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 205, 229, 241-245, 262, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 816/1044/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №816/1044/18 скасувати та ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200) перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року.
Допустити рішення про нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії у межах суми нарахування за один місяць до негайного виконання.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков
суддя суддя К.І. Клочко Є.Б. Супрун