Справа № 420/3807/19
01 липня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування «Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» та наказу,-
25 червня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо порядку проведення дисциплінарного провадження згідно наказу від 15.03.2018 року №511 «Про дисциплінарні провадження» Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;
- визнати протиправним і скасувати «Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 23.06.2018 року і виданий на його підставі наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про звільнення ОСОБА_2 від 23.06.2018 року.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 грн.
Предметом позову в даному випадку:
- дії дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо порядку проведення дисциплінарного провадження згідно наказу від 15.03.2018 року №511 «Про дисциплінарні провадження» Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;
- подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2;
- наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про звільнення ОСОБА_2 від 23.06.2018 року.
Отже, даний позов містить 3 (три) вимоги немайнового характеру.
Таким чином, за подачу до суду даної позовної заяви, яка містить 3 вимоги немайнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі (0,4*1921*3) 2305,20 грн.
Однак, позивачем надано до позовної заяви докази сплати судового збору лише у розмірі 768,40 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 1536,80 грн.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо порядку проведення дисциплінарного провадження згідно наказу від 15.03.2018 року №511 «Про дисциплінарні провадження» Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Однак, ОСОБА_1 не вказує які саме дії суб'єкта владних повноважень, на його думку, є протиправними, а також, не зазначає в чому саме вони полягають.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із викладом вимоги про визнання протиправними дії дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо порядку проведення дисциплінарного провадження згідно наказу від 15.03.2018 року №511 «Про дисциплінарні провадження» Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у відповідності до ст. 5 КАС України, а саме:
- із зазначенням в чому саме полягають дії щодо порядку проведення дисциплінарного провадження згідно наказу від 15.03.2018 року №511 «Про дисциплінарні провадження» Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, що на думку позивача, порушують його права.
Разом із цим, позивач просить суд визнати протиправним і скасувати «Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 23.06.2018 року і виданий на його підставі наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про звільнення ОСОБА_2 від 23.06.2018 року.
Однак, ОСОБА_1 не зазначає реквізити наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про звільнення ОСОБА_2 від 23.06.2018 року, який він просить суд визнати протиправним та скасувати.
При цьому суддя зазначає, що відповідно до ч.10 ст.69 Закону України «Про державну службу» результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Згідно з ч.11 ст.69 Закону України «Про державну службу» суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Таким чином, подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 5 КАС України, оскільки воно має рекомендаційний характер.
Отже, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із викладом вимоги про визнання протиправним і скасування «Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 23.06.2018 року і виданого на його підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про звільнення ОСОБА_2 від 23.06.2018 року з урахуванням вищевикладеного судом.
Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.
Суддя також вказує на те, що відповідно до приписів п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суддя також зазначає, що для спору, який має бути вирішений в порядку адміністративного судочинства має бути уповноваження одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (суб'єктів), а ці суб'єкти зобов'язані вимоги та приписи такого владного суб'єкта виконувати. До юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Суддя вказує на те, що та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а позивачем оскаржується прийняте ним рішення не означає беззаперечне порушення прав позивача, оскільки вимоги позивача не стосуються саме його захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, крім того позивач не вказує у позові які саме його права було порушено.
З матеріалів даної справи не вбачається, що саме між сторонами виник будь який публічно-правовий спір.
Враховуючи зазначене, суддя дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваними діями та рішеннями, прав, свобод, інтересів позивача.
Пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.3 ч.2. ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно обґрунтувати порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно приписів ч.ч. 1-3, 6 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Зважаючи на дату вчинення дій, які позивач вважає протиправними, дату складання спірних подання та прийняття наказу, суддею встановлено, що станом на 25.06.2019 року (дата звернення до суду з даною позовною заявою), місячний строк звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом сплинув.
Приписами ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Позивач скористався своїм правом звернення до суду лише 25.06.2019 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Так, разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому ОСОБА_1 просить суд вважати підстави пропуску строку для подачі позову поважними та поновити його.
В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 зазначає, що про порушення свої прав спірними діями, поданням та наказом він дізнався лише у лютому 2019 року після того як ОСОБА_2 при зустрічі вручив йому папку зі своєю службовою справою де, поміж інших документів, і містилась копія дисциплінарної справи, в якій зазначено, що саме позивач є тією сторонньою особою, якій ОСОБА_2 в березні 2018 року, начебто, надав, службові документи.
Разом з цим, ОСОБА_1 обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду вказує на те, що йому було відомо про спір між ОСОБА_2 та відповідачем.
Вирішуючи питання щодо того, чи подано позивачем позов у строк, установлений законом, суд виходить з наступного.
Так, як вказує позивач, йому було відомо про наявність між ОСОБА_2 та відповідачем спору, який був предметом розгляду у справі №1540/3598/18. Також, позивач зазначає, що про порушення власних прав, які слугували підставою для звернення до суду із даною позовною заявою він дізнався у лютому 2019 року.
Таким чином, звернувшись до суду із позовом лише 25.06.2019 року позивач порушив визначений статтею 122 КАС України місячний строк для звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, згідно приписів ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України, адміністративний позов має бути залишений без руху, а позивачу надано строк для надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку. Вказані підстави повинні бути обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду (з копією для відповідача):
- заяви про поновлення строку звернення до судку із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення строку;
- доказів доплати судового збору у розмірі 1536,80 грн.;
- уточненої позовної заяви із викладом позовних вимог з урахуванням вищевикладеного судом, в тому числі, чітким обґрунтуванням порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача;
- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування «Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» та наказу - залишити без руху.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой