Справа № 420/3007/19
01 липня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, про:
визнання протиправним та скасування рішення Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №7 від 02.04.2019 року, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1;
зобов'язання Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 01.01.2019 року.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
У зв'язку з досягненням віку, який надає право для призначення пільгової пенсії та маючи загальний трудовий стаж більше 25 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на посадах, що за шкідливими умовами праці, відносяться до посад, зайнятість на яких дає йому право на пенсію на пільгових умовах, ОСОБА_1 звернувся до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку № 2 згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але відповідач протиправно відмовив у призначенні вказаної пенсії, чим позбавив передбачених законом гарантій.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№22524/19 від 24.06.2019р. на позовну заяву (а.с.43-45).
Відзив обґрунтований наступним.
Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи на посаді електрозварювальника, оскільки відсутні документи, які підтверджують зайнятість протягом повного робочого дня на пільговій роботі та відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 22.08.1992 року по 30.10.1992 року, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. Відповідачем наголошувалося, що рішення про відмову винесене правомірно, оскільки у відповідача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Станом на 01 липня 2019 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має загальний трудовий стаж 30 років, 6 місяців та 7 днів (а.с.52).
У зв'язку з досягнення пенсійного віку, ОСОБА_1 звернувся до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з заявою про призначення пільгової пенсії (а.с.55-57).
На підтвердження спеціального трудового стажу позивач додав до заяви трудову книжку НОМЕР_2 (а.с.61-89), атестат НОМЕР_3 від 07 липня 1980 року, про присвоєння кваліфікації єлектрозварювальника ручної зварки другого розряду, період навчання з 07 вересня 1979 року по 06 липня 1980 року (а.с.89), військовий квиток №4129112 (а.с.90), архівну довідку про стаж №555/01-15 від 20.09.2017 року (а.с.92), довідку №439 від 17 січня 2019 року, про підтвердження пільгового стажу (а.с.93-95), довідку №6/01-15 від 04.01.2019 року про перебування на обліку у центрі зайнятості (а.с.96), історичну довідку про фонд Балтського міжрайонного ремонтно-будівельного управління м. Балта Одеської області (а.с.97), довідку Головного управління статистики в Одеській області (а.с.98), довідку з КП «Трудовий архів» (а.с.99).
Слід зазначити, що згідно наданих ОСОБА_1, документів, позивач, у періоди:
- з 01.09.1979 року по 06.07.1980 року - навчався у професійному технічному училищі №22 м. Іллічівська, Одеської області та здобув кваліфікацію електрозварника ручної зварки другого розряду;
- з 04.07.1980 року по 17.04.1982 року - проходив службу в армії;
- з 28.08.1982 року по 29.11.1982 року - працював електрозварником в Управлінні будівництва Південноукраїнської АЕС;
- з 10.01.1983 року по 13.06.1984 року - працював електрозварником у Котовському МРСУ;
- з 24.06.1984 року по 04.12.1984 року - працював електрозварником у Любашівському Рай ДРСУ;
- з 24.12.1984 року по 22.07.1995 року - працював електрозварником у ОА «Расвет»;
- з 22.07.1995 року по 29.12.98 року - працював електрозварником «Колос», АО «Прогрес».
Проте, рішенням №7 від 02.04.2019 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п.2 статті 114 розділу XIV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.49).
Причинами відмови у призначенні пенсії Любашівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області зазначено неможливість врахувати періоди роботи позивача з 10.01.1983 року по 13.06.1984 року, з 24.06.1984 року по 04.12.1984 року, з 24.12.1984 року по 21.08.1992 року, оскільки відсутні документи, які підтверджують зайнятість ОСОБА_1, протягом повного робочого дня на пільговій роботі та відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць за період з 22.08.1992 року по 30.10.1992 року.
Не погоджуючись з рішенням Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон України Про пенсійне забезпечення) .
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1566/11846 від 27.12.2005 року (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 від 12.08.1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року (далі - Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 зазначеного Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) № 41 від 1 вересня 1992 року.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Як вставлено судом та підтверджено матеріалами справи, посада «електрозварник ручного зварювання», на якій працював позивач зарахована до переліку посад із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 10 від 26.01.1991 року, від № 162 від 11.03.1994 року, № 36 від 16.01.2003 року та №461 від 24.06.2016 року.
Суд критично ставиться до доводів відповідача про відсутність проведення атестації робочих місць, як на підставу для відмови в призначенні пільгової пенсії за Списком № 2, оскільки атестація робочих за умовами праці не комплексна оцінка усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Крім того, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці.
Частиною 2 пункту 4 Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише в разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом по справі № 172/718/17 у рішенні від 27.02.2018 року та ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/24182/15 від 17.05.2016 року.
Отже, підтвердженням того, що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані до пільгового стажу) працював повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.
Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно пункту «б» статті 13 «Про пенсійне забезпечення».
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час подання позовної заяви, ОСОБА_1, сплачено судовий збір у розмірі 768,40 гривень, згідно квитанції №72 від 08.05.2019 року, який підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Мирна 37-а, код ЄДРПОУ 40373860), про визнання протиправним та скасування рішення Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №7 від 02.04.2019 року, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1; зобов'язання Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 01.01.2019 року - задовольнити.
Рішення Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №7 від 02.04.2019 року, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Любашівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 40373860) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 01.01.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 40373860) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.