26 червня 2019 року Справа № 160/4993/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 31.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 90% до 70% суми грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відповідно до ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4993/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 263 КАС України на 26.06.2019 року.
3. 18.06.2019 року відповідачем до канцелярії суду було надано відзив на позовну заяву по справі 160/4993/19.
ІІ. ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА
4. ОСОБА_1 є пенсіонер Міністерства оборони України з 23 листопада 2004 року, полковник у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримую пенсію за вислугу років.
5. У відповідності до вимог Закону України № 2262-12 від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» зі змінами та вимог Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 12 листопада 2006 року позивачу була призначена пенсія за 36 років вислуги в розмірі 90% від суми грошового забезпечення.
6. 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова КМУ № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб». Пунктом 2, якої було встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. -100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
7. Внаслідок зміни грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018 року.
8. З листа відповідача позивач дізнався, що перерахунок пенсії проведено з 01.01.2018 року за діючою на час перерахунку редакцією ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
9. Позивач вважає, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% від суми грошового забезпечення є протиправними і такими, що порушують його конституційні права на належне соціальне забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА
10. ОСОБА_1 , відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522, з 01.01.2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
11. Відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції, що діяла на дату призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, пенсія позивачу була призначена у розмірі 90 % від грошового забезпечення за 36 років вислуги.
12. Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яким максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43 Закону №2262-ХІІ).
13. Згідно Закону України від 27.03.2014 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 року, було внесено зміни в ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме цифри 80 замінили на цифри 70.
14. Отже, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
15. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає, що діяло правомірно, оскільки діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ІV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
16. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
17. Відповідно до матеріалів пенсійної справи № ФД104637 ОСОБА_1 була призначена пенсія починаючи з 01.11.2004 року у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення за вислугу 36 років.
18. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб” Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, при цьому, основний розмір пенсії позивача було визначено у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується документами пенсійної справи позивача, копія яких наявна в матеріалах справи.
19. Як вбачається із розпорядження на перерахунок пенсії від 22.05.2018 року за пенсійною справою № ФД104637 ОСОБА_1 , при перерахунку пенсії позивача, відповідачем було зменшено основний розмір пенсії позивача з 90% на 70% відповідних сум грошового забезпечення.
20. 13.02.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, в якій просив витребувати від Дніпропетровського ОВК довідку про розмір грошового забезпечення з усіма додатковими видами відповідно до вимог Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, які застосовувались при проходженні мною військової служби, а також на підставі отриманих довідок Дніпропетровського ОВК провести перерахунок пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року та із заявою про надання документів.
21. Листом від 22.02.2019 року №1045/Г-09, № 1046/Г-09 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103). Зазначена Постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ. На виконання Постанови № 103 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року за чинною на цю дату редакцією Закону № 2262-ХІІ, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. На підставі довідки, яка надана Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу - 9780,00 грн.; окладу за військовим званням - 1480,00 грн.; 50% надбавки за вислугу років - 5605,00 грн. Всього грошове забезпечення: 16815,00 грн. Розмір пенсії 70% складає 11770,50 грн. Загальний розмір пенсійної виплати з 01.01.2018 складав: 5822,81 грн. + 2973,85 грн. = 8796,66 грн. Виплата пенсії з 2019 року складає: 5822,81 грн. + (5947,69 грн. * 75%) = 10283,58 грн., а з 2020 року: 5822,81 грн. + (5947,69 грн. * 100%) = 11770,50 грн. Також, позивачеві були надані копії розрахунку пенсії за вислугу років, розрахунків пенсії станом на 01.01.2008, на 01.10.2012, на 01.01.2018 та на 01.01.2019 років.
22. Не погодившись із протиправними діями відповідача, що полягають у зменшенні відповідачем основного розміру його пенсії з 90% на 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
23. У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
24. Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно ст. 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
26. Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
27. Відповідно до ст.48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
28. Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29. Згідно частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30. Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
31. З 01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, яким до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесені зміни, а саме, цифри "80" замінено цифрами "70".
32. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону від 27.03.2014 №1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
33. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 27.03.2014 №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
34. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 №686/12623/17.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
35. Судом встановлено, що відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років за пенсійною справою № ФД104637, позивачу була призначена пенсія починаючи з 01.11.2004 року у розмірі 90%. Таким чином, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
36. Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
37. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
38. У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
39. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
40. Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
41. Отже, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, у зв'язку з чим відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу протиправно було зменшено розмір пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення.
42. Таким чином, відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача протиправно зменшено розмір пенсії за вислугу років позивача з 90% на 70% грошового забезпечення.
43. Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
44. Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
45. Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
46. З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.
47. Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію позивачу з урахуванням виплачених сум, слід зазначити про таке.
48. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
49. Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
50. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
51. Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
52. Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
53. Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
54. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.
55. Натомість, у цьому випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
56. Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі “Олссон проти Швеції” від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
57. Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
58. У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням виплачених сум та основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
59. Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
60. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
61. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
62. Так, при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, у зв'язку з чим основний розмір пенсії повинен застосовуватись, виходячи з 90 % грошового забезпечення.
63. Дослідивши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме визнанню протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року та зобов'язанню Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням виплачених сум та основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.
64. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
65. Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
66. Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
67. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
68. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.
69. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням виплачених сум та основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.
70. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
71. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).
72. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
73. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
74. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
75. Повний текст рішення складено 26.06.2019 року.
Суддя В.В Ільков