Справа № 420/1072/19
01 липня 2019 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 25.09.2018 року №4951 про відмову у проведенні позивачу перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача провести з 01.10.2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001 року, чинного на час призначення пенсії за вислугу років), на підставі довідки від 07.09.2018 року №180, виданої прокуратурою Одеської області про заробітну плату, яка складає 45 717,58 грн., у тому числі: посадовий оклад 8 500,00 грн., надбавка за класний чин 2 400,00 грн., надбавка за вислугу років 2 550,00 грн., надбавка за виконання особливо-важливої роботи 12 105,00 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 1 275,00 грн., щомісячна премія 14 756,50 грн., матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 3 265,54 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально побутових проблем (1/12) - 3 265,54 грн., в розмірі 90% від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку, у тому числі виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років.
Ухвалою суду від 02.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі було прийнято до розгляду, у справі в порядку, визначеному ст. 262 ч. 5 КАС України, було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
27.06.2019 року від позивача до суду надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду.
Вирішуючи клопотання позивача, суд враховує наступне.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 2 та ст. 8 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч.1-3 ст. 9 КАС України).
Відповідно до положень частини 1 ст. 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Пунктом 3 частини 3 ст. 44 КАС України визначено право учасника справи подавати до адміністративного суду заяви та клопотання.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (ч.1 ст. 47 КАС України).
Пунктом 5 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної без розгляду - це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Зазначені обставини можуть свідчити про втрату позивачем інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такої із засад адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського Dispono - розпоряджаюся, та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 ст. 166 КАС України).
Частиною 2 цієї статті КАСУ визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина 3 ст. 166 КАСУ).
Суд зазначає, що звернення із заявою про залишення позовної заяви без розгляду є імперативним правом позивача, закріпленим в п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України, при цьому суд не зобов'язаний з'ясовувати причини та підстави звернення з такою заявою. Зазначена заява не обмежує прав учасників справи і не перешкоджає повторному зверненню позивача з аналогічним позовом.
На підставі вищезазначеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та залишити без розгляду адміністративний позов у справі №420/1072/19.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 13.03.2019 року.
На підставі вищезазначеного суд вважає за можливе повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір відповідно до вказаної квитанції.
Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 12, 132, 139, 166, 240, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України, -
Клопотання позивача задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичинити певні дії - залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривен сорок копійок) згідно з квитанцією від 13.03.2019 року за подання позовної заяви у справі №420/1072/19.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 293-295 КАС України, з урахуванням положень пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Білостоцький О.В.