25 червня 2019 року Справа № 160/4730/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними діі Головного управління Пенсійного фонду Украіни в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги,26, м.Дніпро, 49094, код ЕДРПОУ 21910427) щодо застосування при здійснені перерахунку пенсіі з 01.01.2018 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) обмеження в 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне Упраління Пенсійного фонду Украіни в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЕДРПОУ 21910427) здійснити з 01.01.2018 року перерахунок на виплату пенсіі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виходячи з розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати з урахуванням усіх раніше призначених і проведених виплат (доплат, надбавок та премій).
- стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду Украіни в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачені судові витрати в розмірі 768 грн 40 коп.
Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:
- з 16.01.1995 року позивачу призначена пенсія за вислугу років, яка становить 29 років, в розмірі відповідного грошового забезпечення на момент звільнення згідно Закону Украіни від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військовоі службы,та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ), та перебуває на пенсійному обліку в Головному Управлінні пенсійного фонду Украіни в Дніпропетровській області.
- 18.04.2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (вх.№ 3129 /Л-09 ) про неправомірність перерахунку його пенсіі, яку обчислено виходячи з розміру 70%, а не 77% відповідних сум грошового забезпечення, визначених на час призначення пенсіі.
- 02.05.2019 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області своім листом №3129/Л-09 повідомило Позивача про те, що у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, передбаченого Постановою КМУ від 21.02.2018 року №103 " Про перерахунок пенсіі особам, які звільнені з військовоі служби, та деяким іншим категоріям осіб розмір його пенсіі обчислений виходячи з 70% грошового забезпечення відповідно статті 13 Закону Украіни " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військовоі служби, та деяких інших осіб".
- вважаючи діі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку пенсіі з обмеженням відповідних сум грошового забезпечення до 70%, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав, 12 червня 2019 року надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в якому зазначив таке:
- ОСОБА_2 . ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ) в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення - вислуга 29 років (розмір у відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції чинній на момент призначення).
- у відповідності із п. 3 Порядку № 45 Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області було надано довідку про розмір грошового забезпечення на ім'я позивача (у розмірах згідно постанови КМУ № 704), на підставі якої останньому було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, та виплачено перераховані суми пенсій, починаючи з 01.01.2018, як це передбачено п. 3 Постанови № 103 та з урахуванням положення ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент проведення перерахунку), яким визначено розміри пенсій за вислугу років, та відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1-100 %, до категорії 2-95 %.
- відповідач вважає, що не можна казати про звуження змісту та обсягу прав і свобод гарантованих Конституцією України, так як ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ не визнавалась неконституційною. Питання щодо визначення конституційності закону належить виключно до юрисдикції Конституційного суду України;
- право на перерахунок пенсії не є конституційним правом, та твердження позивача щодо звуження існуючих пенсійних прав є безпідставними, оскільки призначений та отримуваний розмір пенсії позивача не було скасовано чи зменшено;
- дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними, оскільки Головне управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 наказом Начальника Південно-Східного управління Прикордонних військ України №063-ос від 15 грудня 1994 року був звільнений з військової служби відповідно до пункта “б” статті 46 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками мічманами Збройних Сил України за віком.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
З 16 січня 1995 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ в розмірі 75% відповідних сум грошового забезпечення (вислуга 29 років), що підтверджується заключенням про призначення пенсії за вислугу років №3429 за пенсійною справою №N/A3429, копія яких міститься в матеріалах адміністративної справи.
При цьому, довідкою Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 07 липня 2004 року №11/3429 про розрахунок пенсії на день звільнення, виданої ОСОБА_1 , встановлено: посадовий оклад - 1953900 крб.; військове звання - 1359300 крб.; надбавка за вислугу років 35% - 1159620 крб.; надбавка за службу в ПВ, 40% від посадового окладу - 781560 крб.; компенсація замість продпайка - 10000 крб. Відсоток пенсії за 29 років вислуги складав 75%. Відповідно до перерахунку пенсії, зробленого з 01.04.2003 року, встановлено посадовий оклад - 135 грн.; військове звання - 65 грн.; надбавка за вислугу років 35% - 70 грн; надбавка за службу в ПВ, 40% від посадового окладу - 54 грн. Відсоток пенсії складає 77%, розмір пенсії складає 249 грн 48 коп. В подальшому відсоток пенсії позивача складав 77% відповідно до наявних в пенсійній справі протоколів УПФУ, висновків та розрахунків.
01 квітня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу проведений перерахунок раніше призначеної пенсії, при проведенні якого органом Пенсійного фонду було застосовано основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга 29 років) у розмірі: 4252,85 грн.
Не погодившись із проведеним перерахунком пенсії, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 18 квітня 2019 року (вхід. №ГУПФУ 3129/Л-09 від 18.04.2019р.), у якому просив здійснити перерахунок пенсії, виходячі з розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше проведених виплат.
Листом від 02.05.2019 року №3129/Л-09 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії за чинною на цю дату редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. Основний розмір пенсії (70%) складає 4252,85 грн.
Не погоджуючись із зменшення розміру пенсії до 70% відповідних грошових сум грошового забезпечення, при проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня №2262-ХІІ (в редакції, діючій на час призначення позивачу пенсії) було передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня №2262-ХІІ (в редакції, діючій на час перерахунку позивачу пенсії) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ: за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення; в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня №2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року №1166-VII, відповідно до якого максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08 липня 2015 року у справі №732/48/15 та підтримана Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі №523/4930/15-а, від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17, від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 та від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17, а також в постанові від 02 квітня 2019 року у справі №727/6493/17.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% відповідних грошових сум грошового забезпечення, при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Поряд із цим, вирішуючи питання про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд звертає увагу на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Натомість, згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” від 08 листопада 2017 року №821 реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України, зокрема, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Васильківське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Кам'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України, Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Новомосковське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Першотравенське об'єднане управління Пенсійного фонду України, П'ятихатське об'єднане управління Пенсійного фонду України та Царичанське об'єднане управління Пенсійного фонду України реорганізовано шляхом злиття у Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).
В той же час, згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Зазначена норма не передбачає дискреційних повноважень у відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсії у розумінні Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року.
Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений ОСОБА_1 при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 24.05.2019 року №20878937, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними діі Головного управління Пенсійного фонду Украіни в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги,26, м.Дніпро, 49094, код ЕДРПОУ 21910427) щодо застосування при здійснені перерахунку пенсіі з 01.01.2018 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) обмеження в 70% відповідних сум грошового забезпечення;
Зобов'язати Головне Упраління Пенсійного фонду Украіни в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЕДРПОУ 21910427) здійснити з 01.01.2018 року перерахунок на виплату пенсіі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виходячи з розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати з урахуванням усіх раніше призначених і проведених виплат (доплат, надбавок та премій).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривень вісімдесят копійок).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя І.В. Юхно