м. Вінниця
01 липня 2019 р. Справа № 120/1662/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Демитор Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
23.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що відповідач на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2018 року по справі №127/26710/17 здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №9883 починаючи з 01.01.2016 року. Посилаючись на порядок проведення компенсації втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, 07.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду із заявою у якій просив розрахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Разом із тим, 22.05.2019 року листом №1222/В-12 відповідач відмовив позивачу у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Не погоджуючись із вказаними діями позивач звернувся до суду з вимогами:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії у розрахунку, перерахунку та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 протиправною;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити дії та здійснити ОСОБА_1 , з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії розрахунок, перерахунок та виплату однією сумою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159.
Ухвалою суду від 27.05.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву за вх. №30229 від 06.06.2019 року, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначив, що статтями 1,2 Закону №2050 визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Зазначив, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Оскільки пенсія в новому розмірі за кожен місяць не була нарахована, а обрахована на виконання рішення суду одноразово та виплачена в тому ж місяці, ця сума не є недоотриманою пенсією. З таких умов, зазначені кошти не можуть вважатися недоотриманою пенсією та не підлягають стягненню в порядку встановленому ст. 55 Закону України №2262.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2018 року у справі №127/26710/17, яка набрала законної сили, проведено перерахунок пенсії позивачу відповідно до довідки №9883 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
07.05.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по день фактичного перерахунку пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159.
Листом від 20.05.2019 року за №1222/В-12 йому було відмовлено у задоволенні заяви, з посиланням на вчасне нарахування та виплату пенсії, а отже відсутність правових підстав для такої компенсації. Зазначено, що на виконання судового рішення від 22.01.2018 року нараховано доплату до пенсії. При цьому, доплата до пенсії носить разовий характер та не відноситься до компенсації, оскільки, на підставі ст.2 Закону №2050 компенсація можлива у разі нарахування пенсії та її не виплати.
Не погоджуючись з даними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2018 року у справі №127/26710/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області № 9883 про розмір грошового забезпечення.
На виконання рішення суду головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача, новий розмір пенсій склав - 5921,90 грн.
07.05.2019 року позивач звернувся з заявою до відповідача про виплату заборгованої пенсії та виплату компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
20.05.2019 року відповідач листом № 1222/В-12 відмовив позивачу у виплаті компенсації. Підстави відмови, наведені у вказаному листі, відповідають підставам, наведеним відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Не погодившись з такою відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Перевіряючи правомірність відмови пенсійного органу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд виходить з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
- пенсії;
- соціальні виплати;
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За правилами статті 3 цього закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, положення зазначених статей Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Відповідно до ст. 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Відтак, Закон №2050-ІІІ пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Пункти 1, 2 цього Порядку №159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно пункту 4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 55 Закону України від 09.04.1992, № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) також визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Виходячи з вищенаведеного, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, ст.55 Закон № 2262-XII та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 по справі №522/5664/17 (провадження К/9901/2999/17), від 20.02.2018 по справі № 336/4675/17 (провадження №К/9901/23/17), і від 05.10.2018 по справі №162/787/16-а (провадження №К9901/33652/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, заборгованість відповідача за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2018року у справі №127/26710/17 з 01.01.2016 року в сумі 54716,14 грн. підлягає виплаті позивачеві в порядку постанови КМУ від 21.02.2018 №103, та станом на день звернення до суду з даним позовом не здійснена у повному обсязі.
Разом з тим, заборгованість відповідача за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2018року у справі №127/26710/17 з 01.01.2016 року в сумі 54716,14 грн. підлягає виплаті позивачеві в порядку постанови КМУ від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, та станом на день звернення до суду з даним позовом не здійснена.
Отже, виплата доплати перерахованої пенсії позивачу за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2018року у справі №127/26710/17 з 01.01.2016 року в сумі 54716,14 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не здійснена, а отже відсутня виплата основної суми доходу в розумінні Закону №2050-ІІІ, за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 4 ст. 78 КАС України визначено, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду у справах №522/5664/17, №336/4675/17 та №162/787/16-а, встановлених обставин у цій адміністративній справі, і позовних вимог, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки донарахована сума пенсії у розмірі 54716,14 грн. не виплачена відповідачем, а відтак позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити розрахунок, та перерахунок та виплату однією сумою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії без обмеження будь яким строком з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії задоволенню не підлягають, адже ці вимоги передчасні.
У даному випадку відповідачем доведено правомірність відмови позивачу у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати недоплаченої частини пенсії на виконання рішення суду у справі №127/26710/17, оскільки донарахована сума пенсії не виплачена відповідачем.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності положень ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Віннницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення в повному обсязі складено 01.07.2019 року.
Суддя Демитор Наталія Володимирівна