про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
02 липня 2019 р. Справа № 120/2116/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Авто"
до: Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Міщишин Танас Володимирович
про: визнання протиправним та скасування розпорядження
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Авто" до Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Разом із позовною заявою 01.07.19 від товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Авто" на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації №469 від 25.06.2019 "Про розірвання окремих договорів щодо організації перевезень пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування" та розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації №473 від 25.06.2019 "Про укладення договору щодо організації перевезень пасажирів на внутрішньообласному автобусному маршруті загального користування із фізичною особою-підприємцем Міщишиним ОСОБА_2 " до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заява мотивована тим, що розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації грубо порушує право позивача на здійснення підприємницької діяльності з організації та виконання пасажирських перевезень на маршруті Муровані Курилівці АС - Бахтин - Вінниця АС-2, номера рейсів 719/720, та як наслідок завдає істотної майнової шкоди товариству з обмеженою відповідальністю "Він-Авто". Крім того, розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації №473 від 25.06.2019 "Про укладення договору щодо організації перевезень пасажирів на внутрішньообласному автобусному маршруті загального користування із фізичною особою-підприємцем Міщишиним ОСОБА_2 ", уповноважено першого заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_3 на укладання договору про організацію перевезення пасажирів на внутрішньообласному міжміському автобусному маршруті загального користування Муровані Курилівці АС - Бахтин - Вінниця АС-2, номера рейсів 719/720, з автомобільним перевізником фізичною особою-підприємцем Міщишиним ОСОБА_2 , який за результатами проведення конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, відтак, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову позивача.
Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.
Заява про забезпечення позову відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документів, суд не вбачає необхідності викликати заявника для дачі пояснень/додаткових доказів та, відповідно, призначати судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з нормами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 березня 2008 року надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Із аналізу наведеного видно, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зазначаючи про необхідність зупинення дії розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації №469 від 25.06.2019 "Про розірвання окремих договорів щодо організації перевезень пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування" та розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації №473 від 25.06.2019 "Про укладення договору щодо організації перевезень пасажирів на внутрішньообласному автобусному маршруті загального користування із фізичною особою-підприємцем Міщишиним ОСОБА_2 " не надає суду доказів, що свідчать про очевидність ознак протиправності вказаного рішення суб'єкта владних повноважень чи утруднення виконання рішення суду у подальшому, а наведені у заяві про забезпечення позову доводи позивача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.
Крім того, суд звертає увагу, що у випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття запобіжних заходів у даному випадку та на даній стадії.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Авто" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комар Павло Анатолійович