Номер справи 766/2778/19 Головуючий в І інстанції Майдан С.І.
Номер провадження 22ц/819/1071/19 Доповідач Полікарпова О.М.
27 червня 2019 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючогоПолікарпової О.М.,
суддів:Воронцової Л.П.,
Ігнатенко П.Я.,
секретарПрушинська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С.І. від 10 квітня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заінтересовані особи: головний державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Нікішина Ірина Миколаївна, Управління патрульної поліції в Херсонській області,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою і просить скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі Дніпровського ВДВС) Нікішиної І.М. від 23 січня 2019 року про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови суду щодо стягнення штрафу в сумі 20400 гривень із зазначенням про набрання нею чинності 06 жовтня 2017 року.
В обґрунтування скарги посилається на те, що постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Нікішиної І. М. від 23 січня 2019 року відкрито виконавче провадження №58143524 на підставі постанови судді Зубова О.С. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у сумі 20400,00 гривень, стягувач УПП. Заявник вважає, що вказана постанова державного виконавця є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки набрала законної сили 06 жовтня 2017 року, а виконавче провадження відкрито 23 січня 2019 року, тому зазначена постанова не підлягає виконанню у зв'язку із перебігом строку на звернення до виконання протягом більше трьох місяців з дня її винесення, а постанова про відкриття провадження винесена незаконно. Таким чином державним виконавцем відкрито виконавче провадження з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки постанова суду, як підстава для його відкриття, не підлягає виконанню.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 .
Роз'яснено ОСОБА_1 право звернення з позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вказує на те, що судом не роз'яснено йому, до якого суду звертатися із зазначеним позовом. На його думку, оскарження дій державного виконавця віднесено до цивільної юрисдикції.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою від 25 вересня 2017 року судді Херсонського міського суду Херсонської області Зубова О.С. у справі №766/11592/17 за вчинення правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Нікішиної І. М. від 23 січня 2019 року відкрито виконавче провадження №58143524 на підставі постанови судді Зубова О.С. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у сумі 20400,00 гривень за невиконання постанови суду самостійно.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції .
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. № 1402-VІІІ суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія.
За визначенням ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій, визначених цим Законом органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією України, цим Законом, іншими законами і нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 цього Закону, постанови державних виконавців, у тому числі, й відкриття провадження на виконання постанови про накладання штрафу є окремим виконавчим документом.
Під час виконання рішення суду сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою на рішення, дію чи бездіяльність органу примусового виконання чи його посадової особи згідно ст. 447 ЦПК України.
Така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції ( ч.1 ст.448 ЦПК України).
Крім загального порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб та органу примусового виконання, визначеного розділом сьомим ЦПК України, встановлені спеціальні норми Законом «Про виконавче провадження», де ч.2 ст. 74 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням наведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.06.2018р. № 127/9870/16ц).
Враховуючи викладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість розгляду скарги, поданої ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, оскільки її розгляд віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до трактування апелянтом норм процесуального права, а тому задоволенню не підлягають.
Вказана обставина не позбавляє скаржника ОСОБА_1 права звернутися з позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки справа розглянута з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.367,374,375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області у від 10 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко
Повний текст постанови складений 02 липня 2019 року.
Суддя О.М. Полікарпова