іменем України
24 червня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/759/17
Головуючий у першій інстанції - Олійник В. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/433/19
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Лакізи Г.П., Онищенко О.І.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"
відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Олійника В.П. від 26 грудня 2018 року, місце ухвалення рішення м.Ніжин, дата складання повного тексту рішення 03 січня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю ''НіжинТеплоМережі'' звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просило стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за теплову енергію за період з 01.04.2012 року по30.11.2016 року у розмірі 12 018грн. 63 коп. В подальшому вимоги заявленого позову були уточнені позивачем (а.с.31-32,53-54), і товариство з обмеженою відповідальністю ''НіжинТеплоМережі" просило стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року в сумі 3 669 грн. 52 коп. та відшкодувати понесені позивачем судові витрати. В обґрунтування заявлених позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" вказувало, що відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання, які надає позивач, за адресою їх реєстрації: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито на ім'я ОСОБА_1 Позивач зазначав, що відповідачі належним чином не здійснюють оплату за теплову енергію, у зв'язку з чим утворився борг в сумі 3 669 грн. 52 коп. за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь, а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по справі.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.12.2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 26.12.2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову та відшкодувати понесені позивачем судові витрати по справі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 26.12.2018 року є необґрунтованим, висновки суду не узгоджуються із фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, при цьому суд першої інстанції неправильно встановив обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, які суд вважав встановленими. Доводи апеляційної скарги вказують, що висновок суду першої інстанції відносно того, що у відповідачів за спірний період часу відсутня заборгованість за надані послуги з теплопостачання, спростовується матеріалами справи. Згідно уточненого листа-розрахунку по особовому рахунку НОМЕР_1 квартиронаймача ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року до оплати була нарахована сума 3 869 грн. 39 коп. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивачем в рахунок оплати наданих послуг з теплопостачання було зараховано 199 грн. 87 коп., а саме, за жовтень 2016 року - 199 грн. 87 коп. (дата оплати: 14.12.2016 року, сплачено 199 грн.87 коп., період оплати: 01.10.2016 року - 31.10.2016 року). Доводи апеляційної скарги стверджують, що інших оплат, які б свідчили про повне чи часткове погашення відповідачами заборгованості за спірний період, ними здійснено не було. Доводи апеляційної скарги вказують, що оплата в розмірі 3 808 грн. 99 коп., на яку суд першої інстанції послався, як на підставу для відмови у задоволенні вимог заявленого позову, яка була здійснена відповідачем ОСОБА_1 24.11.2017 року, взагалі не стосується періоду уточнених позовних вимог. А саме, з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року, оскільки дана оплата здійснена за грудень 2016 року, про що зазначено в квитанції, і нарахування за даний період не було предметом позовних вимог, при цьому вказана оплата не може бути зарахована за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року. Доводи апеляційної скарги зазначають, що всі оплати, які були проведені відповідачами, позивач зараховував за відповідні хронологічні періоди, відповідно до норм права, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги стверджують, що інших оплат, які б підтверджували сплату заборгованості за спірний період, а саме, з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року, відповідачами здійснено не було.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять залишити без задоволення апеляційну скаргу у зв'язку з її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 26.12.2018 року.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача- товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" Вертелецька Л.А. підтримала доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили залишити без задоволення апеляційну скаргу у зв'язку із її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 26.12.2018 року.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що товариство з обмеженою відповідальністю ''НіжинТеплоМережі'' надає послуги з теплової енергії. Станом на час виникнення спірних правовідносин, у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито на ім'я квартиронаймача ОСОБА_1
В подальшому, 05.12.2018 року ОСОБА_2 було знято з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. ОСОБА_1 набула статусу власника вищезазначеної квартири, дата державної реєстрації: 11.02.2019 року.
Згідно акту про включення в комерційну експлуатацію водоміру (а.29), наявна інформація про введення з 28.03.2001 року лічильника по гарячій воді у кв. АДРЕСА_1 . Судом встановлено, що остання повірка вказаного лічильника була здійснена 28.03.2001 року. Також суд встановив, що в період нарахування спірної заборгованості, а саме, з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року, лічильник гарячої води, який встановлено у квартирі відповідачів, не пройшов відповідну повірку згідно з вимогами закону, і за даних обставин, він не був застосований при визначенні суми оплати за спожиті відповідачами послуги.
06.01.2017 року ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області було відмовлено у прийнятті заяви товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 12 018 грн. 63 коп. заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2012 року по 30.11.2016 року (а.с.5).
Як вбачається з дублікату квитанції №0.0.887372109.1 від 07.11.2017 року (а.с.20), ОСОБА_1 на користь ТОВ "НіжинТеплоМережі" було сплачено 2 075 грн. 84 коп., періодом оплати зазначено грудень 2014 року.
Згідно дублікату квитанції №0.0.888180332.1 від 08.11.2017 року (а.с.21), ОСОБА_1 на користь ТОВ "НіжинТеплоМережі" було сплачено 2 995 грн. 58 коп., періодом оплати зазначено грудень 2015 року.
Відповідно до дублікату квитанції №0.0.902311035.1 від 24.11.2017 року (а.с.22), ОСОБА_1 на користь ТОВ "НіжинТеплоМережі" було сплачено 3 808 грн. 99 коп., періодом оплати зазначено грудень 2016 року.
З історії оплати послуг абонентом ОСОБА_1 (а.с.34), вбачається, що за особовим рахунком НОМЕР_1 відбувались наступні оплати: у грудні 2016 року - 199 грн. 87 коп., які були зараховані позивачем за період 01.10.2016 року по 31.10.2016 року; у листопаді 2017 року було сплачено 2 075 грн. 84 коп., 2 995 грн. 58 коп., 3 808 грн. 99 коп., які були зараховані позивачем за періоди, відповідно з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року, з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року.
Згідно уточнених позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ''НіжинТеплоМережі" (а.с.53-54), позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів заборгованість за теплову енергію в сумі 3 669 грн. 52 коп. за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року.
Згідно розрахунку заборгованості за особовим рахунком НОМЕР_1 квартиронаймача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.55), заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року становить 3 669 грн. 52 коп. При цьому вказаний розрахунок містить в собі інформацію щодо стану оплати за особовим рахунком НОМЕР_1 за період з квітня 2012 року по грудень 2016 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "НіжинТеплоМережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем ОСОБА_1 сплачено на користь позивача 4 008 грн. 86 коп. вартості послуг з теплопостачання за період 2016 року, то відсутня заборгованість відповідачів за вказаний період, що є підставою для відмови у задоволенні вимог заявленого позову.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.12.2018 року про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
За змістом статей 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якими визначені права і обов'язки споживачів та виконавців комунальних послуг, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання.
Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 визначено обов'язок споживача оплачувати послуги в установлені договором строки та дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.
По справі встановлено, і вказані обставини не заперечуються сторонами даного спору, що у спірний період, а саме, з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року відповідачі були споживачами послуг теплової енергії, які надаються ТОВ "НіжинТеплоМережі" за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому оплата за спожиті послуги здійснювалась відповідачами несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості.
Як вбачається з дублікату квитанції №0.0.887372109.1 від 07.11.2017 року (а.с.20), ОСОБА_1 на користь ТОВ "НіжинТеплоМережі" було сплачено 2 075 грн. 84 коп., періодом оплати зазначено грудень 2014 року (2014 12 - 2014 12).
Згідно дублікату квитанції №0.0.888180332.1 від 08.11.2017 року (а.с.21), ОСОБА_1 на користь ТОВ "НіжинТеплоМережі" було сплачено 2 995 грн. 58 коп., періодом оплати зазначено грудень 2015 року (2015 12 - 2015 12).
Відповідно до дублікату квитанції №0.0.902311035.1 від 24.11.2017 року (а.с.22), ОСОБА_1 на користь ТОВ "НіжинТеплоМережі" було сплачено 3 808 грн. 99 коп., періодом оплати зазначено грудень 2016 року (2016 12 - 2016 12).
Згідно уточненого листа-розрахунку по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.55,зворот) за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року до оплати була нарахована сума 3 869 грн.39 коп. При цьому позивачем в рахунок оплати наданих послуг з теплопостачання було зараховано 199 грн. 87 коп., а саме, за жовтень 2016 року - 199 грн.87 коп. (дата оплати: 14.12.2016 року, сплачено 199 грн.87 коп., період оплати: 01.10.2016 рік - 31.10.2016 рік).
Інших доказів, які б свідчили про погашення відповідачами заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року, матеріали справи не містять.
Відповідно до приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідно зазначити, що проведення відповідачем ОСОБА_1 24.11.2017 року оплати в розмірі 3 808 грн. 99 коп. за період: грудень 2016 року (а.с.22), на яке послався суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, не відноситься до періоду заявлених позовних вимог, а саме, з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року, оскільки дана оплата здійснена за грудень 2016 року, про що зазначено в квитанції. За даних обставин в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що є необґрунтованим висновок суду першої інстанції відносно того, що відповідачем ОСОБА_1 сплачено на користь позивача 3 808 грн. 99 коп. вартості послуг з теплопостачання за період 2016 року, оскільки дана оплата здійснена за грудень 2016 року, про що зазначено в квитанції.
Оплата в розмірі 2 075 грн. 84 коп., здійснена відповідачем ОСОБА_1 07.11.2017 року із зазначенням у квитанції періоду: 2014 12 - 2014 12, тобто, за грудень 2014 року, а також оплата у розмірі 2 995 грн.58 коп., здійснена 08.11.2017 року із зазначенням у квитанції періоду: 2015 12 - 2015 12, тобто, за грудень 2015 року, повинні зараховуватись в частинах, що відповідають нарахуванням відповідно за грудень 2014 року та за грудень 2015 року.
Таким чином, з врахуванням здійснених відповідачем ОСОБА_1 оплат послуг з теплопостачання, ТОВ "НіжинТеплоМережі" було уточнено позовні вимоги, і позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь в рахунок погашення заборгованості за теплову енергію за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року в сумі 3 669 грн. 52 коп. (а.с.53-54). При цьому позивачем було надано суду лист-розрахунок (а.с.55), який підтверджує вказаний розмір заборгованості відповідачів за надані послуги з теплопостачання за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року. Вказаний розрахунок заборгованості відповідачами в ході судового розгляду даної справи не спростовано.
Аналізуючи надані позивачем листи-розрахунки заборгованості відповідачів (а.с.6,33,55) стосовно періоду рознесення і зарахування позивачем здійснених відповідачем ОСОБА_1 оплат, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 визначено обов'язок споживача оплачувати послуги в установлені договором строки та дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг. За даних обставин є обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що оплата, здійснена до кінця місяця, що настає за розрахунковим, вважається проведеною за розрахунковий місяць, тобто, місяць, який передує місяцю оплати, а якщо в розрахунковому місяці нарахувань не було або сума оплати перевищує суму нарахувань, проведений платіж зараховується в рахунок боргу, починаючи з моменту його виникнення.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що відповідачами не спростовано наявності у них заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року в сумі 3 669 грн. 52 коп., апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" необхідно задовольнити. При цьому рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.12.2018 року необхідно скасувати. За даних обставин апеляційний суд вважає за необхідне прийняти постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , 1965 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , 1989 року народження, АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (м.Ніжин, вул.Глібова,1), код ЄДРПОУ 32750668, заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року в сумі 3 669 (три тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 52 коп.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.3,4,67), позивачем понесені судові витрати у розмірі 4 000 грн. по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 26.12.2018 року. Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" 2 000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених понесених судових витрат по сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій, а також стягнути зі ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" 2 000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених понесених судових витрат по сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями: 141, 367, 368, 374; п.1, п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 грудня 2018 року скасувати.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , 1965 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , 1989 року народження, АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (м.Ніжин, вул.Глібова,1), код ЄДРПОУ 32750668, заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року в сумі 3 669 (три тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , 1965 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (м.Ніжин, вул.Глібова,1), код ЄДРПОУ 32750668, 2 000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій.
Стягнути зі ОСОБА_2 , 1989 року народження, АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (м.Ніжин, вул.Глібова,1), код ЄДРПОУ 32750668, 2 000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 01.07.2019 року.
Головуючий: Судді: