ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 липня 2019 року м. Київ № 826/14134/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця»
до третя особаДержавної екологічної інспекції у м. Києві, Державна екологічна інспекція України,
про визнання протиправним та скасування приписів,-
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (далі - позивач, регіональна філія) звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції у м. Києві (далі - відповідач, екологічна інспекція), про визнання протиправним та скасування приписів від 2016 (без номеру та дати).
Позиція позивача.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного припису, позивач зазначає, що на підставі наказу від 30.05.2016 № 56 та направлення на перевірку від 30.05.2016 № 22 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва у період з 07.06.2016 по 17.06.2016 проведено перевірку виробничого підрозділу «Київська залізнична автобаза» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» на відповідність дотримання вимог з природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт перевірки, який не містить дати складання та номеру.
Представник позивача зазначає, що на підставі вказаного акту відповідачем винесено припис, який також не містить ані номеру, ані дати. Натомість вказаним приписом зобов'язано регіональну філію усунути порушення, що встановлені контролюючим органом в ході перевірки.
В той же час, представник позивача зазначає, що позивач не погоджується з вказаним приписом та вважає його таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Так, представник відповідача наголошує, що в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 4.2 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.09.2008 № 464, відповідачем взагалі не було надано суб'єкту господарювання - юридичній особі, якою є ПАТ «Українська залізниця» перелік питань, які мали бути перевірені.
Додає, що при перевірці порушено встановлені керівництвом Держекоінспекції України терміни перевірки, вказані у пункті 3.3 наказу від 30.05.2016 № 56, припис виданий виробничому підрозділу Київській залізничній автобазі, а не суб'єкту господарювання - юридичній особі, як того вимагає ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Представник регіональної філії залізниці зазначає, що відповідач здійснив перевірку питань, які Законами України до компетенції Держекоінспекції у м. Києві не віднесено.
Так, відносно проведення коригування дозволу на викиди № 8036100000-097, у зв'язку зі зміною технічного процесу на джерелах № № 5-8, представник позивача зазначив, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку позивача здійснювати коригування дозволу на викиди у зв'язку із зміною технологічного процесу.
Щодо здійснення виробничого контролю за охоронною атмосферного повітря відповідно до умов дозволу, представник регіональної філії звернув увагу суду, що в обґрунтування вказаного порушення, відповідач посилається на ст. 29 Закону України «Про охорону повітря» та ч.ч. 1, 2 абз. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України № 113, однак .ч. 1, 2 абз. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України № 113, не існує.
Відносно здійснення інструментально-лабораторних випромінювання параметрів викидів забруднених речовин пересувних джерел, представник заява зазначив, що в обґрунтування вказаного порушення відповідач також посилається на нормативно-правові акти, яких не існує.
Щодо надання документів на право власності чи право користування земельними ділянками, представник позивача зазначив, що п. 5 ст. 7 Земельного кодексу України визначено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації покладено на Мінюст, а не на Держекоінспекцію у м. Києві.
Представник позивача наголошує, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) лише за додержанням законодавства про використання та охорону земель.
Відносно розроблення плану організації роботи у сфері поводження з відходами, представник зазначив, що виробничий підрозділ не є юридичною особою, тобто не є ані власником, ані виробником відходів, ані суб'єктом у сфері поводження з відходами, з огляду на що не має повноважень щодо розпорядження ним, у тому числі вчиняти будь-які дії та/або утримуватися від вчинення будь-яких дій на вимогу контролюючих органів.
Позивач також зазначає, що ст. 17 Закону України «Про відходи», на яку посилається відповідач, встановлює вимоги до діяльності виключно суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, яким виробничий підрозділ Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління також не являється.
Додає, що виробничий підрозділ Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління також не являється суб'єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами.
Щодо оформлення дозвільних документів, відповідно до яких суб'єкт набуває право на провадження певних дій, щодо поводження з відходами під час здійснення діяльності, представник позивача зазначив, що оскільки показник загального утворення відходів не перевищує 1000, то і відсутня необхідність у оформленні дозвільних документів.
Відносно здійснення зберігання та видалення відходів з дотриманням вимог екологічної безпеки, представник філії зазначив, що дію постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 29 про затвердження ДСанПін 2.2.7ю029-99 зупинено з 16.09.2014 згідно з повідомленням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.
З приводу забезпечення приймання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари, в якій знаходиться продукція підприємств, установ та організацій, то представник позивача зазначив, що відповідач посилається на п. «б» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» та постанову Кабінету Міністрів України «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини від 26.07.2001 № 915, яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 128.
Щодо отримання висновку екологічної експертизи, то представник позивача зазначив, що відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
Разом з тим, представник регіональної філії зазначає, що відповідних рішень зазначених органів не було прийнято, додає, що ні Держекоінспекція у м. Києві, ні Держінспектор не мають критеріїв та жодних законних підстав щодо віднесення Київської залізничної автобази «до об'єктів що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища».
У письмових поясненнях представник позивача додає, що у акті перевірки не зазначено терміни проведення попередньої перевірки.
Зазначає, що акт перевірки складений у довільній формі та не відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та формі додатку № 3 до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» затвердженого наказом Мінприроди України від 10.09.2008 № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за № 18/16034, Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Мінприроди від 05.07.2004 № 264 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.07.2004 за № 934/9533.
Представник позивача звертає увагу суду на те, що у направленні на перевірку від 30.05.2016 № 22 предметом перевірки визначено «дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища регіональною філією», а не конкретні питання.
Наголошує, що в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 2.2. Порядку Державною інспекцією України в наказі не зазначено період, за який буде проводитися перевірка.
Підсумовуючи викладене позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Позиція відповідача.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог наголосивши на правомірності оскаржуваного припису.
Представник відповідача наголошує, що посадові особи Державної екологічної інспекції у м. Києві у період з 01.06.2016 по 22.06.2016 направлялися на перевірку регіональної філії «Південно-Західної залізниці» ПАТ «Укрзалізниця», за результатами якої встановлено порушення законодавства в сфері поводження з відходами, у зв'язку з чим видано припис Державної екологічної інспекції України від 29.06.2016 № 2/2-5 про усунення порушень.
Наголошує, що додатково до вказаного припису Державної екологічної інспекції України є припис Державної екологічної інспекції у м. Києві.
Зазначає, що Державною екологічною інспекцією у м. Києві під час перевірки виробничого підрозділу «Київське будівельне-монтажне експлуатаційне управління» регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» по вул. Л. Толстого, 61 встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері утримання зеленних насаджень, а саме: на території виробничого підрозділу Київське будівельне-монтажне експлуатаційне управління» ПАТ «Укрзалізниця» регіональної філії «Південно-західна залізниця» проведено обрізання 30% вершин крони дерев, зокрема, тополі у кількості 22 дерева без дозвільних документів.
Представник відповідача зазначає, що під час перевірки встановлено також порушення у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами.
У запереченнях проти позову зазначено, що відповідно до наданої інформації виробничим підрозділом регіональної філії використовуються три артезіанські свердловини № 2, № 24, № 25, що розташовані на станції Дарниця в м. Києві. До перевірки надано, довідку про об'єм використаної води за період з 21.04.2013 по 01.06.2016 без дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено вимоги п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра».
Додає, що за наданою інформацією свердловина № 25 довгий час не використовувалась (понад 3 роки), обладнання демонтоване, прокачка не здійснювалась, свердловина не затампована.
Натомість, на підставі наданої довідки встановлено, що з артезіанських свердловин № 2 та № 24 фактично забрано 793 211 куб. м. води. У зв'язку з виявленим порушенням, порушено право державної власності на води, зокрема, самовільне використання з артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування в період з 21.04.2013 по 01.06.2016, за результатами чого посадову особу виробничого підрозділу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 85,00 грн.
За результатами встановлених порушень відповідачем видано приписи від 22.06.2016, якими позивача зобов'язано усунути порушення вимог діючого законодавства.
Представник відповідача наголошує, що у розумінні Закону України «Про відходи», позивач є виробником та власником відходів до моменту передачі утворених відходів іншому власнику відходів відповідно до укладених угод/контрактів.
Так, відносно необхідності коригування дозволу на викиди № 803610000-097, у зв'язку зі зміною технологічного процесу на джерелах № № 5,6,7,8, представник відповідача зазначив, що під час перевірки встановлено факт наявності невідповідності у дозволі та по факту забруднюючих речовин та потужності її викидів. Додає, що у джерелах № № 5,6,7,8 не враховано викиди від дизельного пального, що є порушенням п. 2.14.5 умов, які встановлені у дозволі на викиди, що є порушення Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Представник інспекції зазначає, що у разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількість, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни, однак суб'єктом господарювання зміни до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не були внесені.
Щодо здійснення виробничого контролю атмосферного повітря, відповідно до умов дозволу та здійснення інструментально-лабораторного контролю вимірювання показників забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та ефективності роботи газоочисних установок, відповідно до умов дозволу та п.п. 4,5,6 дозволу, представник відповідача зазначив, що на об'єктах, узятих на державний облік, ведеться за встановленою формою первинна звітна документація, що стосується стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив роботи установок очищення газів, виконання заходів, пов'язаних із зменшенням обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Звертає увагу суду на те, що на підставі зазначеної документації складається державна статистична звітність, яка в установленому порядку надається територіальним органам Держстату за місцезнаходженням стаціонарного джерела викиду.
Представник відповідача звертає увагу суду на те, що виробничий підрозділ допустив недодержання вимог, передбачених дозволом № 8036100000-097, у зв'язку зі зміною технологічного процесу на джерелах № № 5,6,7, не здійснюється лабораторний контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу та ефективності устаткування, не здійснюється лабораторний контроль пересувних джерел.
Представник Державної екологічної інспекції у м. Києві наголошує, що підприємства, у станови та організації, діяльність яких може негативно вплинути на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вимог, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод.
Відносно надання документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки, представник відповідача зазначає, що відповідно до статті 171 Закону України «Про охорону земель», до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі охорони земель, належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про використання та охорону земель, щодо, зокрема, виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду земельних ділянок.
З приводу розроблення плану організації роботи у сфері поводження з відходами, то представник відповідача зазначив, що згідно пункту «к» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зобов'язані забезпечити розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами.
Щодо здійснення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, представник контролюючого органу зазначив, що первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації форми № 1-ВТ з використанням відповідної нормативно-технічної, бухгалтерської та іншої документації. Додає, що зазначені відомості використовуються для заповнення форми державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.
Представник відповідача звертає увагу суду на те, що за формою № 1-Вт необхідно вести по мірі утворення окремих видів відходів на підставі прибуткових та видаткових ордерів, актів про прийняття матеріалів, накладних на відпуск небезпечних матеріалів та речовин, картки і відомості складського обліку документів на вивіз відходів з підприємства.
Також зазначає, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані визначити склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Наголошує, що зберігання та видалення відходів здійснюється відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам.
Представник відповідача також зазначає, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов'язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України, тоді як форму декларації про утворення відходів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218.
Щодо необхідності отримання висновку державної екологічної експертизи, то відповідач зазначив, що під час перевірки позивача встановлено наявність у суб'єкта господарювання АЗС, яке експлуатується, однак позивачем не надано позитивного дозвільного висновку, обов'язковість отримання якого, для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, передбачено ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу».
Відносно не оформлення паспорта місця видалення відходів, представник відповідача зазначив, що у відповідності до ч..ч 1 та 2 ст. 33 Закону України «Про відходи» на кожне місце чи об'єкт зберігання чи видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначається найменування та код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про метод контролю та безпечної експлуатації цих місць об'єктів.
Представник контролюючого органу також зазначає, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зобов'язані мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів.
Підсумовуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У додаткових письмових поясненнях відповідач додатково зазначив, що під час проведеної перевірки Виробничого підрозділу «Київська залізнична автобаза» регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» по вул. Залізничне шосе, 6 у період з 01.06.2016 по 21.06.2016 встановлено ряд порушень позивачем вимог природоохоронного законодавства України, у звяку з чим, контролюючим органом видано приписи від 22.06.2016, якими зобов'язано позивача усунути порушення вимог природоохоронного законодавства України, з огляду на що, за висновком представника відповідача, вказані приписи є правомірними та не підлягають скасуванню.
Позиція третьої особи.
Третя особа пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надала.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2016 відкрито провадження у адміністративній справі № 826/14134/16 за позовом Публічного акціонерного товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у м. Києві без номеру та дати, винесеного відносно виробничого підрозділу Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016 відкрито провадження у адміністративній справі № 826/15111/16 за позовом Публічного акціонерного товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у м. Києві без номеру та дати, винесеного відносно виробничого підрозділу Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2016 об'єднано до спільного розгляду і вирішення адміністративні справи №826/14134/16 та №826/15111/16 та присвоєно об'єднаним справам загальний № 826/14134/16.
На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 № 5374 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2017 справу прийнято до провадження суддею Кармазіним О.А. та призначено до судового розгляду.
Зазначеною ухвалою, зокрема, третій особі запропоновано надати пояснення з приводу заявлених позовних вимог. Вказану ухвалу отримано третьою особою 09.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штриховим ідентифікатором № 0105101768259 (том 2 а.с. 50).
Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У судовому засіданні 11.01.2018 на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 14.01.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції України № 6-17-8820 від 19.12.2018 щодо заміни відповідача - Державної екологічної інспекції у м. Києві на правонаступника - Державну екологічну інспекцію України.
Встановлені судом обставини.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
30.05.2016 Державною екологічною інспекцією України (третя особа) прийнято наказ № 56 «Щодо проведення планової перевірки», яким наказано утворити комісію з проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та її структурними підрозділами у складні згідно з додатком до наказу. Комісії у період з 01 до 21 червня 2016 року: 1) здійснити планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця»; 2) за результатами перевірки, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства застосувати всіх передбачених законодавством заходів впливу; 3) керівникам територіальних органів Державної екологічної інспекції України у Сумській, Чернігівській, Житомирській, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Полтавській, Рівненській, Вінницькій, Чернівецькій, Львівській областях та м. Києві забезпечити в межах компетенції: проведення членами комісії перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, розташованими та підконтрольній території об'єктами регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ Українська залізниця» та її структурних підрозділів, згідно переліку структурних підрозділів регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що наданий листом ПАТ «Українська залізниця» від 03.02.2016 № Ц-2/4-3/778-16; у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства, розташованими на підконтрольній території об'єктами регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ Українська залізниця» та її структурних підрозділів, застосування всіх передбачених законодавством заходів впливу; за результатами проведення перевірок до 17.06.2016 надати в Держекоінспекцію України матеріали перевірок (акти перевірок, протоколи про адміністративні порушення, постанови про накладення стягнень, приписи про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства тощо); 4) комісії доповісти про результати перевірки протягом трьох робочих днів після її завершення.
На підставі вказаного наказу, 30.05.2016 Державною екологічною інспекцією України видано направлення № 22 «на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та її підрозділами», яким направлено посадових осіб Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів Сумській, Чернігівській, Житомирській, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Полтавській, Рівненській, Вінницькій, Чернівецькій, Львівській областях та м. Києві для проведення у термін з 01 до 21 червня 2016 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, розташованими та підконтрольній території об'єктами регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ Українська залізниця» та її структурних підрозділів, згідно переліку структурних підрозділів регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що наданий листом ПАТ «Українська залізниця» від 03.02.2016 № Ц-2/4-3/778-16.
За результатами проведеної перевірки за період з 07.06.2016 по 22.06.2016 Державною екологічною інспекцією України складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», яким встановлено:
1) в регіональній філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» відсутня ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, чим порушено вимоги ст. 17 та ст. 34 Закону України «Про відходи», ст. 14 Закону України «Про ліцензування видів діяльності»;
2) не надано договір обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів, чим порушено вимоги п. 26 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування».
У даному акті також зазначено, додатками до вказаного акту перевірки є 113 актів перевірок територіальних органів Держекоінспекції України.
Також, Державною екологічною інспекцією у м. Києві складено акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами без номера і дати (том 1 а.с. 11-23).
Зі змісту вказаного акту видно, що відповідачем виявлено ряд порушень позивачем вимог законодавства, а саме:
1) в період з 21.05.2013 по 12.03.2015 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювалося без дозволу на викиди, чим порушено абз. 2 ч. 1 ст. 10 та ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»:
2) відсутні дозвільні документи, відповідно до яких суб'єкт набуває право на провадження певних дій, щодо поводження з відходами під час здійснення діяльності, чим порушено п. «а» ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про відходи», ч. 2 ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
3) заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, не здійснюється, чим порушено п. «є» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи»;
4) дані наведені у статистичній звітності щодо поводження з відходами, є недостатніми, чим порушено вимоги п. «г» ч. 1 ст. 17 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відходи» та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 2034;
5) відсутній паспорт місця видалення відходів, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про відходи», п.п. 5, 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1216, п. 9 постанови Кабінету Міністрів України № 2034;
6) зберігання та видалення відходів здійснюється з порушенням вимог екологічної безпеки, чим порушено вимоги ч.ч. 1-5 ст. 33, ч. 8 ст. 45 Закону України «Про відходи», ДСанПіН 2.2.7.029-99;
7) відсутні документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, чим порушено ст. 125, ч.ч. 1-3, 5 ст. 126 Земельного кодексу України, ч.ч. 4 та 5 ст. 48, ч. 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України;
8) не отримано висновок екологічної експертизи, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808:
9) відповідно до наданої довідки станом на 01.09.2016 на підприємстві тимчасово зберігаються 252 шт. відпрацьованих відходів, чим порушено п. «н» ст. 17, ст. 34 Закону України «Про відходи».
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято припис від червня 2016 року (без номеру та дати) (том 1, а.с. 9-10), яким зобов'язано Виробничий підрозділ «Київська залізнична автобаза» регіональної філії «Південно-західна залізниця ПАТ «Укрзалізниця» у термін до 30.07.2016:
1) оформити дозвільні документи відповідно до яких суб'єкт набуває право на провадження певних дій, щодо поводження з відходами під час здійснення діяльності;
2) здійснювати заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів:
3) у статистичну звітність щодо поводження з відходами подавати достовірну інформацію;
4) оформити паспорт місця видання відходів;
5) зберігання та видалення відходів здійснювати відповідно до вимог екологічної безпеки;
6) надати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, у разі їх відсутності оформити їх;
7) отримати висновок екологічної експертизи;
8) отримати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Також Державною екологічною інспекцією у м. Києві складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами без номера і дати (том 2 а.с. 14-28).
Зі змісту вказаного акту видно, що відповідачем виявлено ряд порушень позивачем вимог законодавства, а саме:
1) вимоги, передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, не виконуються, чим порушено абз. 2 ч. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», постанову Кабінету Міністрів України № 302;
2) не здійснюється виробничий контроль за охороною атмосферного повітря, чим порушено ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ч.ч. 1, 2, абз. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України № 113:
3) здійснюються інструментально - лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерел та ефективності роботи газоочисних установок, чим порушено вимоги абз. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п/п 3.2.3- 3.2.5 п. 3..2 розділу ІІІ п. 4.4. та 4.5 розділу ІV Правил затверджених наказом Мінприроди № 52;
4) не забезпечується безперебійна ефективна робота і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів забруднюючих речовин, а атмосферне повітря, чим порушено абз. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Правил затверджених наказом Мінприроди № 52;
5) дані, наведені в державній статистичній звітності і у галузі охорони атмосферного повітря за встановленою формою, не є достовірними, чим порушено ст. 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та постанову кабінету Міністрів України № 1655;
6) не здійснюються інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел, що призвело до порушення абз. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ч.ч. 1 та 2, абз. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України № 113;
7) відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, чим порушено п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України;
8) відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами - підземними водами, чим порушено ст.ст 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра;
9) заходи щодо попередження забруднення підземних вод не здійснюються, що призвело до порушення ч. 1 ст. 105 Водного кодексу України;
10) відсутні документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, чим порушено ст. 125, ч.ч. 1-3, 5 ст. 126 Земельного кодексу України, т.ч. 4 та 5 ст. 48, прикінцевих положень Лісового кодексу України;
11) план організації роботи у сфері поводження з відходами не розроблено, порушено п. «к» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи»:
12) первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, не ведеться, чим порушено п. «г» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи», п/п 1,4 п. 1 Інструкції, затвердженої наказом Мінприроди № 342;
13) склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища не визначені та не погоджені, чим порушено вимоги п. «в» ст. 17 Закону України «Про відходи»;
14) заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, не здійснюються, що призвело до порушення вимог п. «є» ч. 1 ст. 17, ст. 33 Закону України «Про відходи»;
15) приймання та утилізація використаних пакувальних матеріалів і тари, в якій знаходилася продукція підприємств, установ та організацій, не забезпечуються, що призвело до порушення вимог п. «б» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи», п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 915;
16) дані, наведені у статистичній звітності щодо поводження з підходами, не є достовірними, чим порушено п. «г» ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відходи», п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 2034;
17) зберігання та видалення відходів здійснюються з порушенням вимог екологічної безпеки, що призвело до порушення ч.ч. 1-5 ст. 33, ч. 8 ст. 34 Закону України «Про відходи», ДСанПіН 2.2.7.029-99.
На підставі даного акту перевірки, відповідачем прийнято припис від червня 2016 року (без номеру та дати) (том 2 а.с. 11-13), яким зобов'язано Виробничий підрозділ «Київська залізнична автобаза» регіональної філії «Південно-західна залізниця ПАТ «Укрзалізниця» у термін до 30.07.2016:
1) провести корегування дозволу на викиди № 8036100000-097 (проммайданчик по вул. Л. Толстого, 61) у зв'язку зі зміною технологічного процесу на джерелах № № 5,6,7,8;
2) здійснювати виробничий контроль за охороною атмосферного повітря відповідно до умов дозволу;
3) здійснювати інструментально - лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерел та ефективною, а роботи газоочисних установок відповідно до умов дозволу;
4) провести заходи по забезпеченню безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
5) провести у відповідність з урахуванням відкорегованого дозволу статистичну звітність у галузі охорони атмосферного повітря за встановленою формою
6) здійснювати інструментально - лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел;
7) оформити дозвіл на спеціальне водокористування;
8) оформити спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами);
9) провести заходи щодо попередження забруднення підземних вод. вирішити питання щодо експлуатації свердловини № 25;
10) надати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки:
11) розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами;
12) здійснювати первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;
13) визначити та погодити склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;
14) здійснити заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та у галізацією відходів;
15) забезпечити приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в якій знаходиться продукція підприємств, установ та організацій;
16) дані, наведені у статистичній звітності щодо поводження з відходами привести у відповідність;
17) зберігання та видалення відходів здійснювати з дотриманням вимог екологічної безпеки;
18) оформити дозвільні документи відповідно до яких суб'єкт набуває право на провадження певних дій. щодо поводження з відходами під час здійснення діяльності;
19) отримати висновок екологічної експертизи.
Позивач, вважаючи, що вказані приписи від червня 2016 року (без номеру і дати) порушують його права, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 вказаного Закону на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до п/п 3.2 п. 3 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затрудженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10. 09.2008 № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за № 18/16034 (далі - Порядок № 464) планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Держекоінспекції і проводиться за наказом органу Держекоінспекції.
Орган Держекоінспекції не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилає рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держекоінспекції, або вручає особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку повідомлення про проведення планової перевірки (додаток 2) (п/п 3.3 п. 3 Порядку № 464).
У повідомленні про проведення планової перевірки зазначається дата початку та закінчення перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка, найменування органу Держекоінспекції.
Згідно з п/п 3.4 п. 3 Порядку № 464 тривалість планової перевірки не повинна перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єкта малого підприємництва - п'яти робочих днів. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.
Відтак, з вказаних норм випливає, що планова перевірка проводиться на підставі наказу та повідомлення (направлення) про проведення перевірки, яке повинно бути надіслано не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держекоінспекції, або вручено особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку.
При цьому, тривалість такої планової перевірки не повинно перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, тоді як продовження такої перевірки законодавством заборонено.
В той же час, ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Отже, за результатами проведеного планового заходу складається акт перевірки, який, зокрема, повинен містити дату складання такого акта.
Натомість, як вже було зазначено судом, акти перевірки не містять дати їх складання, чим порушено вимоги ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналогічні положення містить і п/п 4.16 п. 4 Порядку № 464.
Відповідно до п/п 4.23 п. 4 Порядку № 464 на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частиною 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Згідно з ч. 9 статі 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:
дату складення;
тип заходу (плановий чи позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
термін усунення порушень;
посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Проаналізувавши вказані норми, суд зазначає що протягом п'яти робочих днів з дня завершення планової перевірки формується припис, який є розпорядчим документом.
При цьому, такий припис повинен містити, зокрема, дату складання, тип заходу, посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення.
Досліджуючи зміст оскаржуваних приписів (том 1 .а.с. 9-10, том 2 а.с. 11-13), суд зазначає, що останні не містять обов'язкових відомостей, передбачених ч. 9 статі 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: дату складення такого припису, що виключає можливість суду перевірити, чи у строк, передбачений п/п 4.16 та п/п 4.23 п. 4 Порядку № 464, а також ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідачем було складені такі приписи, а відтак є юридично дефектними документами та не створюються правових наслідків для цілей їх виконання.
Більш того, зміст останніх не містить ані типу заходу, ані посилання на акт перевірки, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення, що також свідчить про порушення контролюючим органом вимог ч. 9 статі 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також, у наказі від 30.05.2016 № 56, зокрема, п. 3.3 вказано, що за результатами проведених перевірок до 17.06.2016 надати Держекоінспекції України матеріали перевірок (акти перевірки, протоколи про адміністративні правопорушення, постанови про накладення адміністративних стягнень, приписи про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства).
В той же час, з актів перевірки видно (том 1 а.с. 11, том 2 а.с. 14), що початком перевірки є 07.06.2018, тоді як завершення перевірки є 21.06.2016.
Тобто, беручи до уваги той факт, що наказом від 30.05.2016 № 56 Державна екологічна інспекція України зобов'язала свої територіальні органи у строк до 17.06.2016 надати їй матеріали перевірок, у тому числі акти перевірок та приписи, тоді як Державна екологічна інспекція у м. Києві провела перевірку у період з 07.06.2018 до 21.06.2016, Державна екологічна інспекція у м. Києві порушила вимоги п. 3.3 наказу Держекоінспекції України, а відповідно і термін проведення перевірки, передбачені даним наказом.
Таким чином, підсумовуючи викладені обставини у сукупності, в контексті викладених норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку № 464, суд зазначає, що встановлені судом порушення, допущені відповідачем під час складання приписів від червня 2016 року, є достатніми самостійними підставами для визнання таких приписів протиправними та, як наслідок приписи від червня 2016 року підлягають скасуванню.
При цьому, суд повторно зазначає, що не вбачає за необхідне надавати оцінку по суті виявлених під час перевірки порушенням, оскільки як вже зазначено вище судом, встановлені обставини є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними оскаржуваних рішень відповідача.
Водночас суд вважає безпідставним посилання представника позивача на те, що суб'єкту господарювання - юридичній особі не надано перелік питань, які мали бути перевірені, оскільки ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 4.2 Порядку № 464 не зобов'язує контролюючий орган надавати перелік питань суб'єкту господарювання, вказані норми лише зобов'язують контролюючий орган визначити перелік питань, які мають бути перевірені під час перевірки.
Необґрунтованим також є і посилання представника позивача на те, що припис виданий саме виробничу підрозділу Київське будівельно-монтажне управління, а не суб'єкту господарювання - юридичній особі, як того вимагає ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з огляду на те, що п 10.5 розділу 10 Положення про Регіональну філію «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» передбачає, що для здійснення діяльності філії та її структурного підрозділу в межах, встановлених законодавством, статутом Товариства та Положенням, Товариство делегує філії та її структурним підрозділам право діяти від імені Товариства, представляти Товариство з питань діяльності філії та/або її структурного підрозділу в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі податкових та митних органах, у відносинах з державними та приватними нотаріусами, підприємствами, установами, організаціями будь-якого типу та організаційно-правової форми як на території України, так і за кордоном, а також у відносинах з фізичними особами. Тобто, ПАТ «Українська залізниця» делеговано положення як філії так і її структурним підрозділами діяти від імені юридичної особи та представляти інтереси ПАТ «Українська залізниця» в будь-яких органах державної влади та, відповідно отримувати документи, у тому числі накази на проведення перевірку, направлення, акти, приписи, протоколи, постанови, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, підсумовуючи викладені обставини у сукупності, в контексті викладених норми, суд дійшов до висновку про протиправність приписів Державної екологічної інспекції у м. Києві від 2016 (без номеру та дати).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття спірних приписів.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що адміністративні справи №826/14134/16 та №826/15111/16 об'єднано до спільного розгляду та присвоєно об'єднаним справам загальний № 826/14134/16, тоді як у справах №826/14134/16 та №826/15111/16 позивачем сплачено судовий збір по 1378,00 грн., що загалом складає 2 756,00 грн., суд приходить до висновку про повернення позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у м. Києві суми сплаченого судового збору у розмірі 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок).
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДР: 40075815) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати приписи від 2016 (без номеру та дати), прийняті Державною екологічною інспекцією у м. Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4, код ЄДР: 37975277) відносно Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця», зміст яких викладено у мотивувальній частині рішення суду.
3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДР: 40075815) сплачений судовий збір у розмірі 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у м. Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4, код ЄДР: 37975277).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін