ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 лютого 2019 року №826/10137/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" (місцезнаходження: 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, кв. 20, ЄДРПОУ 32605152) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", (далі - позивач), до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, (також далі - відповідач), у якому позивач просить суд, податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2018 року №0005911403 відповідача від 23 квітня 2018 року №0005911403 про сплату 365400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій визнати протиправним та скасувати (далі - оскаржуване рішення).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10137/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки компанія Ukrlandfarming Plc (Кіпр) не є пов'язаною особою, тому операції по внесенню основних засобів у статутний фонд позивача не можуть розглядатися як контрольовані та не повинні були відображатися у звіті про контрольовані операції за 2015 рік.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначає, що контролюючим органом встановлено порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, зокрема, протягом 2015 року, а саме імпортні операції з внесення до статутного фонду іноземним інвестором основних засобів у вигляді автотранспорту на загальну фактурну вартість контракту у валюті контракту 5 101 368,00 Євро.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
04.04.2018 року на підставі наказу Офісу ВПП ДФС від 23.03.2018 року № 512, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (код 32605152) у зв'язку з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині невключення до звіту про контрольовані операції за 2015 рік операцій з нерезидентом - пов'язаною особою Ukrlandfarming Plc (Кіпр) за період 01.01.2015 - 13.12.2015 роки. За результатами якої складено Акт № 823/28-10-14-03/32605152.
Висновками вказаного Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Європа-Транс ЛТД» пп. 39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України в частині невключення до звіту про контрольовані операції за 2015 рік операцій з нерезидентом - пов'язаною особою Ukrlandfarming Plc (Кіпр) за період 01.01.2015 - 13.12.2015 роки а саме імпортні операції з внесення до статутного фонду іноземним інвестором основних засобів у вигляді автотранспорту на загальну фактурну вартість контракту у валюті контракту 5 101 368,00 Євро.
23.04.2018 року Офісом ВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0005911403, яким на підставі пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54, п. 120.4 ст. 120, глави ХІ розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України до ТОВ «Європа-Транс ЛТД» застосовано адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 365 400, 00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем в порядку адміністративного оскарження оскаржено до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якого остання рішенням від 15.06.2018 року за № 20494/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення від 23.04.2018 № 0005911403 залишила без змін, скаргу - без задоволення.
Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, встановлений підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Згідно з підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 39.2.1.6 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов'язаними особами.
Відповідно до підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
У підпункті 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закон) щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У підпункті 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закон) щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Неподання платником податків звіту про проведені ним контрольовані операції, відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Згідно даних податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, ТОВ «Європа-Транс ЛТД», річний дохід підприємства від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік склав 1 834 049 445 грн.
Перевіркою при проведенні фактів подання (своєчасності подання) ТОВ «Європа-Транс ЛТД» звіту про контрольовані операції за 2015 рік встановлено, невключення до звіту про контрольовані операції за 2015 рік (Звіт 22.04.2016 року № 9276721274) операцій з нерезидентом - пов'язаною особою Ukrlandfarming Plc (Кіпр) за період 01.01.2015 - 13.12.2015 роки а саме імпортні операції з внесення до статутного фонду іноземним інвестором основних засобів у вигляді автотранспорту на загальну фактурну вартість контракту у валюті контракту 5 101 368,00 Євро.
У позовній заяві, як було зазначено вище, позивач в правомірність своїх дій посилається на відсутність у нього обов'язку щодо надання звіту про контрольовані операції за 2015 рік відносно операцій з компанією Ukrlandfarming Plc оскільки компанія Ukrlandfarming Plc (Кіпр) не є пов'язаною особою у розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України, тому операції по внесенню основних засобів у статутний фонд позивача не можуть розглядатися як контрольовані та не повинні були відображатися у звіті про контрольовані операції за 2015 рік.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає наступне.
Згідно Акту перевірки № 823/28-10-14-03/32605152. від 04.04.2018 року встановлено, та не заперечувалося позивачем, що останній у 2015 року мав взаємовідносини з компанією Ukrlandfarming Plc (Кіпр) а саме імпортні операції з внесення до статутного фонду позивача основних засобів у вигляді автотранспорту на загальну фактурну вартість контракту у валюті контракту 5 101 368,00 Євро.
Вказаний факт підтверджується збільшенням в 2015 році первинної вартості основних засобів, що відобразилися в фінансовій звітності позивача за рік.
Судом встановлено, що протягом 2015 року діяло декілька затверджених Кабінетом Міністрів переліків держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, до якого була включена Республіка Сейшельські острови, а саме:
- Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №1042 (діяв до 14.05.2015);
- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);
- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2015 року № 677 (01.07.2015 - 15.09.2015 )
- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р (діє з 16.09.2015).
Судом встановлено, що республіка Кіпр була включена до переліків держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.
Тобто, у спірних правовідносинах наявні умови, передбачені підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, для визнання господарських операцій позивача контрольованими, а тому суд приходить до висновку, що позивач є платником податків, який був зобов'язаний подати звіт про контрольовані операції, а тому штраф до нього застосований обґрунтовано.
Таким чином, враховуючи, що річний дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за звітний 2015 рік перевищив 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), обсяг операцій з компанією Ukrlandfarming Plc (Кіпр) у цей період перевищив 5 мільйонів гривень а сама компанія Ukrlandfarming Plc (Кіпр) була включена до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України суд дійшов висновку про наявність у позивача безумовного обов'язку щодо включення до звіту про контрольовані операції господарських операцій з наведеним вище контрагентом, що проведені у 2015 році.
Між тим, доводи позивача стосовно відсутності в нього обов'язку відображати у звіті про контрольовані операції за 2015 рік операції по внесенню основних засобів у статутний фонд ТОВ "Європа-Транс ЛТД" є хибними, оскільки, як вірно було зазначено відповідачем в своєму відзиві та відповідно до Листа ДФС від 13.04.2017 №7825/6/99-99-15-02-02-15 "операції із збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства - пов'язаною особою - нерезидентом основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції у 2015 - 2016 роках підпадають під визначення контрольованих відтак зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" (місцезнаходження: 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, кв. 20, ЄДРПОУ 32605152) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, ЄДРПОУ 39440996) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко