27 червня 2019 року м. Дніпросправа № 804/2854/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами
постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі №804/2854/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) в частині нездійснення перерахунку Полупану Валентину Миколайовичу з 01.10.2017р. суми основної (державної) пенсії по інвалідності відповідно до пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1210, за встановленою формулою, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом одного місяця з моменту набрання чинності рішенням суду нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , інваліду першої категорії третьої групи за наслідками участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, безстроково, починаючи з 01.10.2017р. основну (державну) пенсію по інвалідності відповідно до пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом трьох місяців з моменту набрання чинності рішенням суду виплатити ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої пенсії за період з 01.10.2017р. по дату фактичної виплати, з урахуванням втрати частини доходів у зв'язку із простроченням строку їх виплати, з відрахуванням фактично сплаченої суми пенсії;
- допустити рішення суду до негайного виконання у межах виконання пункту 3 вимог
цієї позовної заяви;
- здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку, передбаченому ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2018р. перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п.91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплати нараховану суму пенсії, а також грошову компенсацію відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю у позивача права на перерахунок пенсії на підставі положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки таке право мають лише особи, які, зокрема, брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року за виключеними обставинами вказуючи на те, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (справа № 3-14/2019(402/19, 1737/19)) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У поданих до суду запереченнях відповідач просить залишити заяву позивача без задоволення. Фактично позиція відповідача полягає у тому, що на час виникнення спірних відносин між сторонами, на час розгляду справи, редакція ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не визначала право позивача на перерахунок пенсії, оскільки останній, під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не проходив дійсну строкову службу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача стосовно обставин справи, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що заява позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку за виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
25.04.2019 Конституційним Судом України прийнято рішення № 1-р(ІІ)/2019 по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким визнано неконституційним словосполучення дійсної строкової служби, яке міститься в положеннях ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII Про Конституційний Суд України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За змістом статті 152 Конституції України, положень ст..91 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.
З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року вбачається, що словосполучення дійсної строкової служби, яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Тобто, саме з 25 квітня 2019 року.
На дату виникнення спірних правовідносин у цій справі, а також на час розгляду цієї справи в суді, у тому числі на час прийняття Третім апеляційного адміністративного суду постанови від 30 жовтня 2018 року, правове регулювання перерахунку пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було іншим, ніж те, яке стало після ухвалення Конституційним Судом рішення, у зв'язку з чим відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, діяв в межах правового поля і керувався наведеними чинними на той момент положеннями законодавства.
З огляду на вказане, визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач, у спірних відносинах, був зобов'язаний і діяв у межах та на підставі того законодавства, яке існувало на час виникнення спірних відносин.
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019р. не може свідчити про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з 01.10.2017р., як про те просив позивач, чи з 01.03.2018р., як зобов'язав відповідача здійснити такий перерахунок суд першої інстанції.
Таке право у позивача виникло з 25.04.2019р.
В той же час, суд апеляційної інстанції враховує, що при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Таким чином, суд позбавлений процесуальної можливості здійснити судовий контроль за діями/рішеннями відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії з 25.04.2019р., оскільки такі вимоги та підстави позову не визначалися позивачем у межах цієї справи.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321, 322, 325, 361, 368-369 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі №804/2854/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки. які визначено ст..329 КАС України.
Вступна та резолютивна частини проголошені 27.06.2019р.
Повне судове рішення складено 01.07.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк