25 червня 2019 р.м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Струкова Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 року по справі № В/851/3/19
за позовом ОСОБА_1
до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобовязати відповідача відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити з 01.10.2017 перерахунок позивачу пенсії з інвалідності, обчисленої з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку, визнати дискримінаційними дії відповідача при вирішенні звернення позивача від 26.03.2018 щодо перерахунку пенсії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. у адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. С.Бандери, 43) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобовязано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. С.Бандери, 43) відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити з 01.10.2017 перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) пенсії з інвалідності, обчисленої з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 року до моменту здійснення перерахунку.
В задоволенні вимог в частині визнання дій при вирішенні звернення дискримінаційними відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 р. апеляційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задоволено. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 по справі № 818/1792/18 скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Позивачем до Другого апеляційного адміністративного суду подано заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 р., у зв'язку з виключними обставинами, в обґрунтування якої вказав, що Конституційний Суд України у своєму рішення від 25.04.2019 р. у справі № 1- р(ІІ)/2019 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків. Зазначає, що вищевикладені обставини свідчать про те, що існують підстави для перегляду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 року по справі № 818/1792/18 у зв'язку з виключними обставинами, оскільки словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ, та відповідно було підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні мого позову, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним).
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи.
Позивач, в судовому засіданні підтримав доводи викладені в заяві про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 року по справі № 818/1792/18 у зв'язку з виключними обставинами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заяву позивача, перевіривши доводи заявника, суд доходить до висновку, що заява не може бути задоволена.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Сумському ОУПФУ Сумської області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У 1987 році позивач був призваний на учбові збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_2 , архівної довідки від 04.06.1993 р. № 315/4/1867 (а.с. 8, 15).
Згідно з копією посвідчення Серії НОМЕР_3 (категорії 1) позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 3).
Позивач звернувся до Сумського ОУПФУ із заявою від 26.03.2018 про перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с.9-11).
Листом від 04.04.2018 року № 247/с відповідач відмовив у здійсненні перерахунку та зазначив, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а під час військових навчань, у зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с. 12).
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок цього став особою з інвалідністю, але в період участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсну строкову службу, а тому на нього не розповсюджується дія ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому дійшов висновку про правомірність відмови у перерахунку пенсії.
Судова колегія зазначає, відповідно положень ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 ч.5 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що однією з підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Згідно вказаного рішення словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Статтею152 Конституції України передбачено: закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Крім того, відповідно ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Як слідує з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019, як встановлено ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення Сумським окружним адміністративним судом рішення від 19.06.2018 р. положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.
Разом з тим, з 25.04.2019 року (з дати втрати чинності зазначеними положеннями) позивач має право звернутись з відповідною заявою до відповідача щодо вирішення питання про призначення пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що скористуватися вищевказаною нормою Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач може саме з 25 квітня 2019 року.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 у справі № 3-14/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 05.02.2019р. по справі № 333/5015/15-а, від 16.04.2019р. по справі № 318/2132/14-а.
При цьому суд зазначає, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року або до суду.
Враховуючи вищенаведене, доводи позивача про необхідність перегляду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018р., у зв'язку з виключними обставинами є помилковими.
Крім того, колегія суддів зазначає, відповідно п.1 ч. ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З матеріалів справи слідує, що постановою від 17.10.2018 року позивачу відмовлено в задоволенні його позовних вимог, виконавчі листи по справі не видавались, отже, судове рішення не виконувалось.
Частиною 4 статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З урахуванням вищезазначеного, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про перегляд постанови суду апеляційної інстанції у зв'язку з виключними обставинами.
Згідно із ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 369 КАС України та положень постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 321, 325, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 р. по справі 818/1792/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Присяжнюк О.В. Любчич Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 01.07.2019 року.