18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 червня 2019 року справа № 925/158/19 м. Черкаси
За первісним позовом компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско"
про стягнення 113000,00 доларів США
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско"
до компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG)
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - компанії Лікотера (Likoterra OU)
про визнання недійсним договору
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Рябенька Я.В.
Представники учасників справи:
від компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG): адвокат Лавринович В.О. за ордером серія КВ №408096 від 15.01.2019;
від товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско": адвокат Єрьоменко В.В. за довіреністю від 06.11.2018;
від компанії Лікотера (Likoterra OU): адвокат Лавринович В.О. за ордером серія КВ №408176 від 09.04.2019;
У лютому 2019 року компанія Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" про стягнення з відповідача на користь позивача 113000,00 доларів США як суми компенсації за невиконання контракту на поставку пшениці (далі - первісний позов).
Також позивач у первісному позові просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у сумі 45704,16 грн.
В обґрунтування первісного позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов'язання щодо поставки пшениці за укладеним ним з компанією Лікотера (Likoterra OU) контрактом від 02.04.2018 №W00016 і на відступлення компанією Лікотера (Likoterra OU) позивачу за укладеним між ними договором від 02.11.2018 права грошової вимоги до відповідача щодо відшкодування суми дефолту (компенсації) за невиконання контракту від 02.04.2018 №W00016.
Ухвалою від 11.02.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв первісний позов до розгляду відкрив провадження у цій справі, призначив у ній за правилами загального позовного провадження підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 07.03.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області, зобов'язав позивача письмово уточнити правову природу стягуваної суми коштів за матеріальним правом України і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.
04 березня 2019 року до господарського суду надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" із запереченнями проти первісного позову.
У відзиві на первісний позов товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" визнало факт невиконання ним зобов'язання перед компанією Лікотера (Likoterra OU) за контрактом від 02.04.2018 №W00016 через неодержання товару від своїх постачальників і заперечило набуття позивачем від компанії Likoterra OU за укладеним між ними договором від 02.11.2018 права грошової вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" через відсутність у компанії Лікотера (Likoterra OU) такого права у зв'язку із безпідставним і неправильним застосуванням позивачем і компанією Лікотера (Likoterra OU) до спірних правовідносини умов статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012 та відсутністю у компанії Лікотера (Likoterra OU) збитків за законодавством України.
07 березня 2019 року до господарського суду надійшли додаткові пояснення представника позивача за первісним позовом від 06.03.2019, надані ним на виконання ухвали від 11.02.2019. Згідно з цими додатковими поясненнями стягувану суму коштів слід розглядати як неустойку (або як "абстрактні збитки") в розумінні правил про дефолт стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, а не в розумінні поняття збитків за матеріальним правом України.
Ухвалою від 07.03.2019 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання у на 14 год. 15 хв. 28.03.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив строки позивачу для подання відповіді на відзив і відповідачу для подання заперечень на відповідь на відзив.
19 березня 2019 року до господарського суду надійшла відповідь представника позивача за первісним позовом на відзив з поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених у відзиві на первісний позов заперечень та мотивами їх відхилення.
26 березня 2019 року до господарського суду надійшло заперечення відповідача за первісним позовом на відповідь на відзив з поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених представником позивача у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотивами їх відхилення.
28 березня 2019 року до господарського суду надійшов зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" до компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) про визнання недійсним укладеного між компанією Лікотера (Likoterra OU) і компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) договору про відступлення права вимоги від 02.11.2018 з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України через відступлення прав первісного кредитора - компанії Лікотера (Likoterra OU) в обсязі і на умовах, що не існували на момент укладення вказаного договору.
Ухвалою від 02.04.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" для спільного розгляду з первісним позовом і об'єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №925/158/19.
18 квітня 2019 року до господарського суду надійшла заява представника компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) про залучення до участі у справі компанії Лікотера (Likoterra OU) третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом.
18 квітня 2019 року до господарського суду також надійшов відзив на зустрічний позов, у якому представник компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) заперечив проти зустрічного позову, оскільки вважає, що договір про відступлення права вимоги від 02.11.2018 не суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а тому такий договір не підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 23.04.2019 Господарський суд Черкаської області за заявою представника компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) залучив до участі у справі компанію Лікотера (Likoterra OU) третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом і відклав підготовче засідання у справі на 11 год. 30 хв. 10.05.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.
02 травня 2019 року до господарського суду надійшло письмове пояснення представника третьої особи - компанії Лікотера (Likoterra OU) щодо зустрічного позову із запереченнями проти останнього, оскільки представник третьої особи вважає, що договір про відступлення права вимоги від 02.11.2018 не суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а тому такий договір не підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 10.05.2019 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі і призначив її до розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 11.06.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.
У судовому засіданні, яке відбулося 11.06.2019 за участю представників усіх учасників справи:
представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом і третьої особи за зустрічним позовом підтримав первісний позов з викладених у ньому підстав і заперечення проти зустрічного позову з викладених у відзиві на нього та у поясненні третьої особи щодо нього підстав;
представник відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом підтримав заперечення проти первісного позову, викладені у відзиві на нього і зустрічний позов з викладених у ньому підстав;
господарський суд розглянув справу по суті, видалився до нарадчої кімнати до 09 год. 30 хв. 12.06.2019.
12 червня 2019 року після виходу із нарадчої кімнати господарський суд оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого ним у нарадчій кімнаті рішення.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Черкаської області
02 квітня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" як продавець і компанія Лікотера (Likoterra OU) як покупець уклали між собою контракт №W00016, у п. 3 якого визначили таким його предмет: поставка товару та передача права власності на пшеницю 2-го класу групи "А" та пшеницю 3-го класу групи "А" українського походження врожаю 2018 року.
Контракт від 02.04.2018 №W00016 містить, зокрема такі пункти (умови):
4. Кількість та якість товару:
4.3. Кількість пшениці 2-го класу групи "А" за контрактом складає 2000,00 (дві тисячі) метричних тон +/- 3% за вибором продавця.
4.4. Кількість пшениці 3-го класу групи "А" за контрактом складає 3000,00 (три тисячі) метричних тон +/- 3% за вибором продавця.
5. Базисні умови поставки товару:
5.1. СРТ Incoterms - 2010. Місце призначення за вибором покупця: ДП "Морський торгівельний порт "Южний" або ДП "Одеський морський торговельний порт" або ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (надалі - Термінал та/або місце призначення).
5.2. Період поставки з 01.08.2018 по 31.08.2018 включно.
5.3. Датою поставки при відправці з.д. транспортом є дата в з.д. накладній, поставлена на станції відвантаження товару, для поставок вантажними автомобілями - дата прийняття товару в місці призначення відповідно до реєстру, що видається терміналом.
5.4. Право власності на товар переходить до покупця в момент прийняття товару в місці призначення.
6. Ціна і загальна вартість контракту:
6.1. Ціна на пшеницю 2-го класу групи "А" за одиницю товару становить 182,00 доларів США (сто вісімдесят два) за метричну тонну.
6.2. Ціна на пшеницю 3-го класу групи "А" за одиницю товару становить 180,00 доларів США (сто вісімдесят) за метричну тонну.
6.3. Загальна вартість контракту буде визначена після поставки в місце призначення.
6.4. Валюта контракту та платежів за цим контрактом - долари США.
8. Умови здачі (приймання) товару та інші умови:
8.2. Продавець повинен здійснити поставку товару відповідно до інструкцій покупця, які надаються окремо. Покупець повинен надати інструкції до відвантаження не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку періоду поставки, зазначеного у п. 5.2.
10. Невиконання зобов'язань:
Невиконання зобов'язань повинно розглядатися згідно з ст. 21 ГАФТА78.
11. Збитки:
11.1. За винятком збитків, які покриваються згідно з ст. 21 ГАФТА 78 і законом або іншим способом: у випадку, якщо продавець не поставить частину або повну кількість товару обумовленого та оплаченого контрактом, продавець повинен негайно після отримання повідомлення від покупця відшкодувати покупцю різницю між кількістю товару сплаченого покупцем і кількістю товару отриманого покупцем, тільки якщо сторони недомовилися письмово про що-небудь інше. У випадку, якщо продавець не відшкодовує різницю покупцеві у валюті початкового внеску покупця, протягом 3 (трьох) банківських днів після повідомлення покупцем, продавець повинен сплатити неустойку від такої суми за ставкою Libor+7% (сім відсотків) річних, розрахованої з дати отримання продавцем відповідної оплати, здійсненої покупцем до дати повного повернення суми.
13. Право, що застосовується та юрисдикція:
13.1. Сторони цього контракту керуються матеріальним правом України.
13.2. У разі, якщо винна сторона контракту є резидентом України, спір, що виник між сторонами передається на розгляд до суду відповідно до процесуального законодавства України
13.3. У разі, якщо винна сторона контракту не є резидентом України, спір, що виник між сторонами розглядається у Міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України згідно з його Регламентом.
14. Термін дії:
14.1 Цей контракт набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами.
04 травня 2018 року компанія Лікотера (Likoterra OU) як продавець і компанія Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) як покупець уклали між собою контракт №Р180504-W-5, згідно з яким та додатковою угодою до нього від 11.07.2018 №1 продавець зобов'язався поставити покупцю, а останній прийняти і оплатити 3000,00 метричних тон +/- 3% за вибором продавця та за контрактною ціною пшениці 3-го класу групи "А" і 2000,00 метричних тон +/- 3% за вибором продавця та за контрактною ціною пшениці 2-го класу групи "А".
На виконання контракту від 02.04.2018 №W00016 компанія Лікотера (Likoterra OU) 27.07.2018 надала товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" інструкції на поставку товару. У цих інструкціях щодо заповнення залізничної чи товарно-транспортної накладних вказаний обов'язковий для зазначення у них реквізит "Контракт (обов'язково) №W00016 від 02.04.2018 з Likoterra OU для Spike Trade AG", а інструкції з приймання зернових вантажів в графі 7 - обов'язків реквізит "номер експортного контракту №W00016 від 02.04.2018 з Likoterra OU під контракт з Spike Trade AG Р180504-W-5".
Станом на 31.08.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" свої зобов'язання за контрактом від 02.04.2018 №W00016 щодо поставки товару компанії Лікотера (Likoterra OU) не виконало, у зв'язку з чим остання 31.08.2018 надіслала товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" претензію від 31.08.2018 №1/0818 з вимогою як найшвидше, але не пізніше 10.09.2018 виконати зобов'язання з поставки 5000 метричних тонн +/- 3% пшениці 2-го та 3-го класів групи "А" на загальну суму 904000,00 доларів США.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" і після 31.08.2018 свої зобов'язання за контрактом від 02.04.2018 №W00016 щодо поставки товару компанії Лікотера (Likoterra OU) не виконало, проте надало останній відповідь від 10.09.2018 №10/09-18ю на її претензію від 31.08.2018 №1/0818.
У цій відповіді на претензію товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" вказало на відсутність передбачених контрактом від 02.04.2018 №W00016 умов відповідальності продавця за невиконання ним цього контракту.
31 жовтня 2018 року компанія Лікотера (Likoterra OU) надіслала товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" повідомлення від 31.10.2018 №01, у якому, посилаючись на умови контракту від 02.04.2018 №W00016, претензію від 31.08.2018 №1/0818, факт невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" контракту №W00016, положення ст. 21 ГАФТА 78, компанії Лікотера (Likoterra OU) повідомила про прийняття нею істотного порушення продавцем контракту від 02.04.2018 №W00016 як дефолту згідно з ст. 21 ГАФТА 78, розірвання цього контракту, визначила суму дефолту за товар у розмірі 113000,00 доларів США станом на 10.09.2018 і заявила вимогу про сплату цієї суми покупцю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" відповіді на повідомлення компанії Лікотера (Likoterra OU) від 31.10.2018 №01 не надало і визначену нею суму дефолту за товар у розмірі 113000,00 доларів США не сплатило.
02 листопада2018 року компанія Лікотера (Likoterra OU) як первісний кредитор і компанія Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) як новий кредитор уклали між собою договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору, а останній набув право грошової вимоги з відшкодування суми дефолту (компенсації), інших збитків, а також будь-яких інших додаткових витрат до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско", які виникли у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань перед первісним кредитором за контрактом від 02.04.2018 №W00016 та у зв'язку з прийняттям первісним кредитором дефолту боржника відповідно до повідомлення від 31.10.2018 №01.
07 листопада 2018 року компанія Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) надіслала товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" повідомлення від 05.11.2018 №05/11_К1 про укладення між компанією Лікотера (Likoterra OU) і компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) договору про відступлення права вимоги від 02.11.2018 з вимогою про сплату суми дефолту у розмірі 113000,00 доларів США і інвойс від 06.11.2018 №1_W00016 на цю суму дефолту з реквізитами компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" вказану суму дефолту компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) у позасудовому порядку не сплатило, що й спричинило даний судовий спір між ними.
У матеріальному праві України відносини щодо відповідальності за порушення договірних зобов'язань регулюються, зокрема, такими статтями:
І. Цивільного кодексу України:
Статтею 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди
1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Статтею 549. Поняття неустойки
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 610. Порушення зобов'язання
1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611. Правові наслідки порушення зобов'язання
1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 612. Прострочення боржника
1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
2. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
3. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
4. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Статтею 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання
1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Статтею 615. Одностороння відмова від зобов'язання
1. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
2. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Статтею 617 Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 623 Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання
1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
ІІ. Господарського кодексу України:
Статтею 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин
1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
2. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
3. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Статтею 217. Господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання
1. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
2. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
3. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
4. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 218. Підстави господарсько-правової відповідальності
1. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 224. Відшкодування збитків
1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225. Склад та розмір відшкодування збитків
1. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
2. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
3. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
4. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Статтею 226. Умови і порядок відшкодування збитків
1. Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
2. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
3. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
4. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
5. У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
6. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
7. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу. Ст. 226
Таким чином, за матеріальним правом України невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" контракту від 02.04.2018 №W00016 є порушенням договірного зобов'язання, за яке воно несе відповідальність, встановлену договором або законом, зокрема шляхом відшкодування збитків, сплати неустойки (штрафних санкцій).
Вказані товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" у відзиві на первісний позов обставини, що спричинили за його твердженням невиконання ним контракту від 02.04.2018 №W00016, а саме - неможливість одержання ним товару від своїх постачальників, не означають про відсутність вини цього товариства у невиконанні вказаного контракту і в силу статті 217 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України не є такими обставинами, що звільняють його від відповідальності.
Відмова компанії Лікотера (Likoterra OU) від прийняття виконання зобов'язань за контрактом від 02.04.2018 №W00016 через прострочення їх виконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско", що випливає із повідомлення цієї компанії від 31.10.2018 №01, в силу частини третьої статті 612 частини другої статті 615 Цивільного кодексу України також не звільняє товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" від відповідальності за невиконання таких зобов'язань.
Обставини щодо обізнаності товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" про укладення компанією Лікотера (Likoterra OU) контракту від 04.05.2018 №Р180504-W-5 на поставку компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) товару, який компанії Лікотера (Likoterra OU) мало поставити товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" за контрактом від 02.04.2018 №W00016, не мають значення для справи, оскільки не впливають як на підстави, так і на розмір відповідальності товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" за невиконання контракту від 02.04.2018 №W00016.
Відшкодування збитків як відповідальність застосовується за наявності всіх чотирьох елементів складу правопорушення, а саме: протиправності поведінки особи; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданими збитками; вини особи, що завдала збитки.
Втім за первісним позовом компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) з урахуванням наданих її представником на вимогу суду додаткових письмових пояснень від 06.03.2019 стягувана за первісним позовом сума коштів у розмірі 113000,00 доларів США не є збитками у розумінні матеріального права України, а є відповідальністю, встановленою статтею 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, про застосування якої сторони контракту від 02.04.2018 №W00016 досягли згоди, про що вказали у п. 10 цього контракту.
Тобто компанія Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG), виходячи із її доводів, застосовує у первісному позові до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" відповідальність встановлену не законодавством України, а контрактом від 02.04.2018 №W00016, п. 10 якого містить відсилку до статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78.
Стаття 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012 містить такі умови:
"У разі суттєвого порушення контракту будь-якою стороною застосовуються наступні положення: -
(а) Сторона, яка не є порушником, має право на власний розсуд, надавши повідомлення порушнику, здійснити продаж або купівлю, залежно від обставин, проти порушника, і в результаті такого продажу чи купівлі встановлюється дефолтна ціна.
(b) Якщо будь-яка сторона не задоволена такою дефолтною ціною або право, передбачене у пункті (а), не використано та взаємне узгодження розміру збитків не можливе, оцінка розміру збитків проводиться в арбітражному порядку.
(с) Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, розраховується, але не обмежуються, різницею між контрактною та дефолтною ціною, що встановлена відповідно до пункту (а) вище або відповідно до дійсної чи приблизної ціни на дату суттєвого порушення (дефолту), що встановлюється відповідно до пункту (b) вище.
(d) Крім цього, у всіх випадках збитки також включають будь-які підтверджені додаткові витрати, які за звичайних обставин прямо та природно виникли у результаті суттєвого порушення контракту порушником, але у жодному випадку не включають втрачену вигоду за будь-якими субконтрактами, укладеними стороною, яка постраждала від суттєвого порушення контракту іншою стороною, або іншими особами, крім випадків, коли з огляду на особливі обставини арбітр (арбітри) чи апеляційна палата, на власний розсуд, приймають рішення про доцільність відшкодування такої втраченої вигоди.
(е) Якщо повідомлення про суттєве порушення не надано стороною, яка не є порушником, (незважаючи на положення, що містяться у пункті "Відправлення") та повідомлення про відправлення не було надано протягом 10 днів після завершення періоду для повідомлення про відправлення, Продавці вважаються такими, що суттєво порушили контракт (в дефолті), а датою суттєвого порушення (дефолту) вважається перший робочий день після цих 10 днів".
Стаття 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.03.2016 містить такі умови:
"Зазначені нижче документи не застосовуються до цього контракту:-
(а) Конвенція про єдиний закон про купівлю - продаж товарів та Конвенція про єдиний закон про укладання договорів купівлі-продажу товарів, які було введено в дію Актом про єдині закони міжнародної купівлі - продажу від 1967 року.
(b) Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі - продажу товарів від 1980 року.
(с) Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі - продажу товарів від 1974 року та Протокол про внесення поправок від 1980 року.
(d) Інкотермс.
(е) За винятком випадків, коли у контракті міститься чітке твердження про протилежне, жодна особа, яка не є стороною цього контракту, не має права вимагати визнання будь-якого його права відповідно до Закону "Про контракти (права третіх осіб) "від 1999 року".
На час укладення контракту від 02.04.2018 №W00016 чинною була редакція стандартної форми контракту Гафта 78 від 01.03.2016, тому закономірним є застосування при укладенні контракту від 02.04.2018 №W00016 саме цієї, чинної на момент його укладення, редакції стандартної форми контракту Гафта 78 від 01.03.2016.
Застосування сторонами іншої, ніж від 01.03.2016, редакції стандартної форми контракту Гафта 78, у тому числі і від 01.04.2012, потребувало відповідного застереження про це у контракті від 02.04.2018 №W00016. Проте останній не містить такого застереження, що означає про відсутність між сторонами контракту від 02.04.2018 №W00016 на час його укладення згоди щодо застосування ними статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, що й зумовило застосування сторонами цього спору у своїх доводах різних редакцій стандартної форми контракту Гафта 78.
Докази визнання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" того, що у контракті від 02.04.2018 №W00016 його сторони насправді дійшли згоди про застосування статті 21 саме стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, або вчинення цим товариством дій, які б свідчили про таке визнання, відсутні.
Отже, підстав для застосування у спірних правовідносинах статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012 немає, а відповідно немає й правової підстави для застосування заявленої у первісному позові відповідальності за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" зобов'язань за контрактом від 02.04.2018 №W00016 щодо поставки компанії Лікотера (Likoterra OU) товару.
За таких обставин первісний позов задоволенню не підлягає.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вказані норми Цивільного кодексу України допускають заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги на підставі договору і передбачають право сторін такого договору визначати у ньому інші обсяги прав у зобов'язанні та інші умови їх переходу до нового кредитора, ніж ті, які існували на момент переходу прав.
Відсутність підстав для задоволення вимог за відступленими правами не означає про невідповідність змісту договору про відступлення права вимоги вимогам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.
За таких обставин зустрічний позов не підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, тому задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
За подання первісного позову позивач за квитанцією від 07.02.2019 №19388919 сплатив 45704,16 грн. судового збору.
За подання зустрічного позову позивач за платіжним дорученням від 28.03.2019 №609253 сплатив 1921,00 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Судовий збір за подання первісного позову у сумі 45704,16 грн. покласти на позивача.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Судовий збір за подання зустрічного позову у сумі 1921,00 грн. покласти на позивача.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 01.07.2019.
СУДДЯ М.В. Дорошенко