Справа № 362/3401/19
Провадження № 3/362/1176/19
26.06.2019 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мухівці Немирівського району Вінницької області, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №204184 від 02.06.2019 року, ОСОБА_1 30.05.2019 року ухилився від виконання передбачених законом обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подаючи негативний приклад під час спілкування в побуті із його матір'ю, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В суді, даючи пояснення, ОСОБА_1 зазначив, що він сварився із дружиною, а діти були вдома.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в повному обсязі, прихожу до таких висновків.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою на ОСОБА_1 складено протокол, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Крім того, обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
З огляду на викладені вище норми законодавства, а також власні пояснення ОСОБА_1 , прихожу до висновку, що в діях особи відносно якої складено протокол відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки не встановлено, що вона будь-яким чином ухилилась або ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї дитини.
Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, що ОСОБА_1 будь-яким видом експлуатує свою дитину, застосовує до неї фізичні покарання чи інші види покарань, які принижують людську гідність останньої або здійснює свої батьківські права всупереч інтересам сина.
Також, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять письмових даних про те, що ОСОБА_1 порушувалось чи порушується право на належне батьківське виховання.
Будь-які докази або відомості про те, що неповнолітній ОСОБА_2 звертався за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, правоохоронних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій або безпосередньо до суду, відсутні.
Крім того, при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено та, у самому протоколі не зафіксовано у чому виразився та у чому саме полягав негативний приклад батька під час спілкування із матір'ю, а також: яким чином цей приклад зашкодив дитині чи негативно вплинув на неї.
Таким чином, під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено того факту, що ОСОБА_1 ухилився або ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого сина та є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та відсутня подія адміністративного правопорушення, прихожу до висновку, що провадження по справі слід закрити.
Пункт 3 частини 1 статті 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) може винести постанову про закриття справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя