Постанова від 16.02.2010 по справі 37/297

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2010 № 37/297

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Карапуз"

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.07.2009

у справі № 37/297 ( .....)

за позовом ЗАТ "Банг і Бонсомер"

до ТОВ "Карапуз"

про стягнення 14459,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Гуртовенко С.В. - дов. від 09.07.2009

від відповідача Ясинська-Копицяк Г.В. - дов. від 15.10.2009

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Банг і Бонсомер” (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карапуз” (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення 12 553,60 грн. основного боргу та 1 905,40 грн. пені.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2009 у справі № 37/297 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карапуз” на користь Закритого акціонерного товариства „Банг і Бонсомер” 12 553,60 грн. основного боргу, 1 905,40 грн. пені, 145,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу та пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконано частково, станом на час вирішення спору сума заборгованості не погашена, а доказів, які б спростовували наявність заборгованості за поставлений товар у сумі 12 553,60 грн., відповідачем суду не надано.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Карапуз”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 2077/09 від 03.08.2009, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2009 у справі № 37/297 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки, на думку апелянта, місцевим судом не враховано, що згідно виписок банку підтверджується проплата відповідачем на користь позивача 17 598,04 грн. за отриманий товар по накладним № АО-0000241 від 03.03.2008 та № АО-000297 від 14.03.2008.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник апелянта (відповідача) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

У судовому засіданні 26.01.2010 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.02.2010.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, між позивачем Закритим акціонерним товариством „Банг і Бонсомер” (як продавцем) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Карапуз” (як покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 924 від 10.01.2006 (копія договору - а.с. 12-14).

Відповідно до умов названого договору продавець зобов'язується продати і передати у власність покупцю хімічну сировину та інші товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Згідно п.3.2 договору купівлі-продажу № 924 від 10.01.2006 покупець зобов'язується одержати товар на складі продавця в 5-ти денний термін з моменту повідомлення продавцем покупця про надходження товару за один робочий день до дня одержання товару.

Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами видатковими накладними. У випадку виявлення невідповідності якості товару умовам договору після його прийняття покупець направляє продавцю претензію. Продавець зобов'язаний відповісти на претензію протягом місяця з моменту отримання претензії (п. 4.2 договору).

Згідно пункту 5.3 даного договору сторонами погоджено, що товар оплачується покупцем на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару.

Оплата проводиться покупцем в українських гривнях шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в рахунку-фактурі (п. 5.4 договору).

У відповідності до пункту 10.3 договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами в день, зазначений на початку (тобто, з 10.01.2006), і діє до 31.12.2008, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

З наявних матеріалів справи (видаткових накладних, довіреностей, банківських виписок, актів звірки розрахунків тощо) судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 924 від 10.01.2006р.:

- за період з січня 2006р. по березень 2008р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на суму 193 027,74 коп.;

- товар, поставлений позивачем на підставі вказаного договору, відповідачем за період з січня 2006р. по серпень 2008р. оплачений частково, у сумі 180 474,14 грн.

Так, зокрема, на виконання умов вказаного договору купівлі-продажу позивачем поставлено відповідачу товар на підставі видаткової накладної № АО-0000241 від 03.03.2008 на суму 7 584,00 грн. (а.с.15) та видаткової накладної № АО-0000297 від 14.03.2008 на суму 9 969,60 грн. (а.с.16), які підписані та скріплені печатками сторін, та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОС № 771758 від 28.02.2008 та ЯОС № 771780 від 14.03.2008 (копія - а.с. 52-53).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем зобов'язання щодо оплати вказаного товару належним чином не виконано, а саме:

- товар на суму 7 584,00 грн., поставлений згідно накладної № АО-0000241 від 03.03.2008, відповідачем оплачений частково, в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача (а.с. 56-60);

- за товар на суму 9 969,60 грн., поставлений згідно накладної № АО-0000297 від 14.03.2008, відповідач взагалі не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 12 553,60 грн.

Належних доказів на підтвердження факту оплати позивачу вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем належним чином свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 924 від 10.01.2006 виконано не було, оскільки ним своєчасно не було здійснено повного розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 12 553,60 грн. Вказана обставина апелянтом не спростована.

У відповідності до п.7.2 договору купівлі-продажу № 924 від 10.01.2006 за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;

- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, на користь позивача за прострочку оплати поставки товару згідно накладної № АО-0000241 від 03.03.2008 з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 694,70 грн., а за прострочку оплати поставки товарів згідно накладної № АО-0000297 від 14.03.2008 з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 210,70 грн.

Всього - 1 905,40 грн. (694,70 грн. + 1 210,70 грн.)

За таких обставин, місцевий суд дійшов підставного та обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у вигляді пені в розмірі 1 905,40 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Доводи апелянта про те, що ним було здійснено повну оплату позивачу за поставлений товар в сумі 17 589,04 грн., судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки з банківських виписок по особовому рахунку відповідача, наявних в матеріалах справи, вбачається, що останнім було проведено оплату позивачу за товар, поставлений по іншим накладним.

Крім того, як обґрунтовано зазначено позивачем, переплата, на яку посилається відповідач, була зарахована позивачем в рахунок інших неоплачених поставок.

Вказана обставина відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Таким чином, усі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а також нормативно та документально не підтверджуються.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2009 у справі № 37/297.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Карапуз” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2009 у справі № 37/297 за позовом Закритого акціонерного товариства „Банг і Бонсомер” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карапуз” - без змін.

2. Матеріали справи № 37/297 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
8270190
Наступний документ
8270193
Інформація про рішення:
№ рішення: 8270191
№ справи: 37/297
Дата рішення: 16.02.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.12.2011)
Дата надходження: 29.09.2011
Предмет позову: про стягнення боргу 24 887,85 грн