01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.02.2010 № 17/361
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Литвиненко М.В., дов. №381 від 14.10.2009
від відповідача: Кузьменко М.В., дов. №394 від 06.07.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Київська будівельна компанія “Київбудком”
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 (дата підписання 11.01.2010)
у справі № 17/361 ( .....)
за позовом Приватного підприємства "Укррембудінвест"
до Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 25956,63 грн.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства “Укррембудінвест” (далі-позивач) до Закритого акціонерного товариства “Київська будівельна компанія “Київбудком” (далі-відповідач) про стягнення 25601,03грн. заборгованості з оплати послуг генпідряду за договором №281 від 09.11.2007, 153,60грн. інфляційної складової боргу та 202,00грн. трьох процентів річних з простроченої суми.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за виконані роботи на спожиту електроенергію.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25601,03грн. боргу, 153,6 інфляційних, 202грн. трьох процентів річних, 259,56грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач посилається на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Зокрема, відповідач наполягає на тому, що судом першої інстанції не проведено детальний аналіз залучених до матеріалів справи доказів виконання робіт за договором, а саме: актів приймання виконаних робіт та довідок про їх вартість, а також акту на компенсацію за використану електроенергію і актів знімання послуг генерального підряду за листопад, грудень 2007 та січень 2008, які з боку відповідача підписані неуповноваженою особою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 (колегія у складі: Смірнова Л.Г.-головуюча, Алданова С.О., Моторний О.А.) апеляційну скаргу було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 24.02.2010.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 №01-23/1/12, у зв'язку з зайнятістю судді Моторного О.А. в іншому судовому процесі розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено здійснювати колегії у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г., Алданової С.О., Кошіль В.В.
У судове засідання 24.02.2010 з'явилися повноважні представники позивача і відповідача, відповідач повністю підтримав апеляційні вимоги посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення місцевого господарського суду. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив у повному обсязі.
У наданому суду відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача посилаючись на те, що акти виконаних робіт скріплено печаткою відповідача, що свідчить про схвалення правочину, а відповідно до пункту 1 статті 241 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін позивача Київський апеляційний господарський суд, -
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 09.11.2007 між позивачем (генпідрядником) та відповідачем (субпідрядником) було укладено договір №281 (далі - договір).
Відповідно до умов договору (пункт 1.1) генпідрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання комплексу спеціальних будівельно-монтажних робіт з улаштуванням буроін'єкційних паль діаметром 620мм довжиною 14,6м в кількості 28шт. (геометричний обсяг паль складає 1443,2 куб.м.), обстеження 33 паль неруйнівних методом, відкачування води з котловану, доробка котловану до проектної відмітки без вивозу грунту, підсипка котловану щебенем на об'єкті: житловий будинок по вул.Васильченко, 3 у Солом'янському районі м.Києва, згідно з робочою документацією.
Згідно пункту 2 додаткової угоди №1 від 10.01.2008 до договору генпідрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання додаткових будівельно-монтажних робіт з улаштуванням буроін'єкційних паль діаметром 620мм (геометричний обсяг паль складає 195,49 куб.м), відкачування води з котловану, доробка грунту.
Вартість робіт за договором з урахуванням додаткової угоди №1 складає 20626221,00грн., крім того ПДВ 20% - 412524,20грн. Разом вартість робіт за договором становить 2475145,20грн.
Згідно пункту 4 договору розрахунки проводяться за фактично виконані роботи щомісячно на підставі акту виконаних робіт форми КБ-2В і КБ-3. Генпідрядник гарантує оплату прийнятих робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання форми КБ-3, КБ-2В.
Відповідно до пункту 5.1.4 договору генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику точку підключення для зливу води з котловану. Відповідно до проекту організації будівництва забезпечити субпідрядника електроенергію, водою у кількості, потрібній для виконання окремих видів робіт. Оплату за використання таких ресурсів субпідрядник проводить за діючими тарифами відповідно до фактичного їх використання, підтвердженого двостороннім актом.
Позивач свої зобов'язання щодо виконання робіт та надання послуг виконав, що підтверджується актами виконання робіт за листопад 2007, грудень 2007, січень 2008, а також актами надання послуг за листопад 2007, грудень 2007, січень 2008, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками позивача та відповідача.
Відповідач умови договору виконав частково, у зв'язку з чим позивач листом №219 від 11.06.2009 звернувся до відповідача з вимогою у семиденний строк перерахувати на рахунок позивача заборгованість у розмірі 25601,01грн. Проте, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та без задоволення, у зв'язку з чим останній звернувся з даним позовом до суду.
Стаття 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі статті 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим кодексом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника). А замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі статтею 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду , оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові , в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Вимогами статті 854 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв сплачені кошти за актами виконаних робіт, які було підписано сторонами, та на підтвердження цього направив позивачу акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008, з якого вбачається заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 25601грн.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень, це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування, у розумінні статті 34 ГПК України, факт відсутності заборгованості перед позивачем на момент розгляду справи.
Оскільки зазначених доказів відповідачем не надано, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення основного боргу.
При цьому, судовою колегією критично оцінено посилання відповідача на те, що акти виконання робіт та надання послуг зі сторони відповідача підписані неуповноваженою особою, оскільки зазначені документи скріплено печаткою відповідача, що свідчить про схвалення право чину.
Відповідно до пункту 1 статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Згідно пункту 9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.2009 №02-5/111 наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо), або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні тощо). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 153,60грн. та трьох відсотків річних у розмірі 202,00грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 у справі №17/361 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи та не вбачає підстав для його скасування.
Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до приписів статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Київська будівельна компанія „Київбудком” на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 у справі №17/361 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 у справі №17/361 залишити без змін.
3. Матеріали справи №17/361 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді