Справа № 2-а-56/2010/0514
м. Добропілля 11 лютого 2010 р.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Садчикова Д.В.
при секретарі Влащенко І.М.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Добропілля Донецької області ОСОБА_2 «про поновлення строку на оскарження, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності», -
11.01.2010 року позивач ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов на постанову інспектора ДАІ ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30 грудня 2009 року, ІДПС ВДАІ м. Добропілля Донецької області працівником міліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії АН 360765 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України, та накладено стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 300,00 гривень. У постанові було зазначено, що 30.12.09 о 11 г. 45 хв. у м. Добропілля по вул. Шевченко керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив зупинку автомобіля ближче 10 метрів від пішохідного переходу позначеного дорожнім знаком 5.35.1 ПДР. Постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АН №253551 від 30.12.09. У вказаному протоколі було зазначено, що було порушено вимогу п. 15.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Вважає, що вказану постанову винесено не законно, з наступних підстав: По перше вважає, що здійснив зупинку автомобіля на відстані більш ніж 10 метрів до пішохідного переходу. Коли після зупинки автомобіля, до нього підійшов вказаний працівник міліції, та сказав, що зупинив машину близько до пішохідного переходу. На його заперечення, він нічого не відповів, та сказав, що буде складати адміністративний протокол та постанову. Коли запропонував заміряти відстань від автомобіля до пішохідного переходу, то він також відмовив, додавши що для заміру йому які не будь пристрої не потрібні і він і так все бачить. Демонстративно, шагами відміряв відстань до переходу, по підрахункам, відстань склала більш ніж 14 метрів. Однак, цей факт, також ніякого значення для нього не придав. Після цього, був складений адміністративний протокол та винесена постанова. По друге, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, повинно бути зазначено окрім загальних відомостей, суть скоєного правопорушення. У вказаному протоколі лише вказано «здійснив зупинку ближче 10 метрів». При цьому у протоколі не вказано, на якій відстані знаходився автомобіль до пішохідного переходу. По третє, не були роз'яснені в повній мірі права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме не було роз'яснено що маю право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Таким чином, вважає, що було порушено право на захист, під час розгляду адміністративної справи. По четверте, по цій справі, взагалі окрім твердження працівника міліції, не додано доказів провини (не були проведені заміри відстані від автомобіля до пішохідного переходу, не залучені свідки та інше). Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, було одразу ж розглянуто після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Хоча в протоколі було зазначено, що буде розглянуто за адресою м. Добропілля, вул. Шевченко. При цьому, постанова була винесена особою, яка складала вказаний протокол. Все це свідчить про те, що працівник міліції ОСОБА_2 розглянув справу одностороннє, з зацікавленістю у притягненні мене до відповідальності, оскільки сам же складав протокол про адміністративне правопорушення. Також вважає, що при винесенні постанови, грубо були порушені вимоги ст. 280 КУпАП, яка зобов'язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність. В цьому ж випадку, всі ці обставини взагалі на з'ясовувались. Таким чином, вважає, що вказана постанова від 30 грудня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності, винесена не законно та безпідставно.
Просив суд ухвалити рішення, яким постанову серії АН №360765 про притягнення його до адміністративної відповідальності від 30 грудня 2009 року визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Відповідач по справі інспектор Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Добропілля Донецької області ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та судові пояснив, що протокол був складено правомірно у відповідності до Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300,00 гривень.
Так, ним 30 грудня 2009 року було винесено постанову серії АН 360765 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України, та накладено стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 300,00 гривень. У постанові було зазначено, що 30.12.09 о 11 г. 45 хв. у м. Добропілля по вул. Шевченко керуючи автомобілем НОМЕР_1 позивач здійснив зупинку автомобіля ближче 10 метрів від пішохідного переходу позначеного дорожнім знаком 5.35.1 ПДР. Постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АН №253551 від 30.12.09. У вказаному протоколі було зазначено, що було порушено вимогу п. 15.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Вважає постанову цілком законною, такою що ґрунтується на законові та просив у задоволенні позову відмовити у зв'язку з безпідставністю пояснень позивача.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав показання відповідача, додавши що в цей день працював разом з відповідачем та вели патрулювання.
Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, показання свідка та вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи позивача, суд вважає що позов слід залишити без задоволення. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.
Розглядаючи адміністративну справу по сутi, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовiдносини, які виникли мiж позивачем та вiдповiдачем слiд розглядати iз застосуванням Правил дорожнього руху України та Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає за можливе визнати причину пропуску строку ОСОБА_1 для оскарження постанови про адміністративне правопорушення поважною та подовжити строк для подання адміністративного позову до суду, оскільки останній не міг своєчасно звернутися до суду у зв'язку з новорічними святами.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2009 року, ІДПС ВДАІ м. Добропілля Донецької області працівником міліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії АН 360765 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України, та накладено стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 300,00 гривень. У постанові зазначено, що 30.12.09 о 11 г. 45 хв. у м. Добропілля по вул. Шевченко керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив зупинку автомобіля ближче 10 метрів від пішохідного переходу позначеного дорожнім знаком 5.35.1 ПДР. Постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АН №253551 від 30.12.09. У вказаному протоколі було зазначено, що було порушено вимогу п. 15.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Відповідно до п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України, зупинка забороняється: на пішохідних переходах і ближче 10 метрів від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Позивач в судовому засіданні посилався на те, що п. 15.9 «г» ПДР України не порушив, зупинився на відстані близько 14 метрів від знаку пішохідного переходу.
Однак з цим висновком суд погодитись не може, оскільки відповідно до відеозапису відтвореного в судовому засіданні, чітко видно обстановку вчиненого позивачем правопорушення, відстань від дорожнього знаку «пішохідний перехід» до місця зупинки його автомобіля, з якої вбачається, що автомобіль зупинився ближче 10 метрів від пішохідного переходу.
З врахуванням вищенаведеного суд вважає дії інспектора Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Добропілля Донецької області ОСОБА_2 щодо складання адміністративного протоколу про правопорушення за статтею 122 ч.1 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300,00 гривень на ім'я ОСОБА_1 правомірними.
На підставі викладеного, п.15.9. Правил дорожнього руху України та керуючись ст.ст. 2,6,8,9,11,86, 94,99,100,159,161,163 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду, як пропущеного з поважної причини.
Позов ОСОБА_1 до інспектора Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Добропілля Донецької області ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Складено одноособово в одному примiрнику в нарадчiй кiмнатi.
Постанову в повному обсязі складено 15 лютого 2010 року.
Головуючий: суддя Д.В. Садчиков