справа № 357/695/19 Головуючий у 1 інстанції: Кошель Л.М.
провадження № 22-ц/824/10104/2019 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
26 червня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Олійника В.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міського голови Дикого Геннадія Анатолійовича, Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, а саме: до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, як позивач у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, як убачається з позовної заяви ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Білоцерківського міського голови №398-к від 21 грудня 2018 року «Про звільнення директора Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» ОСОБА_1 », поновити його на посаді, стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.12.2018 року по день ухвалення рішення та зобов'язати Білоцерківського міського голову відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року за наслідками розгляду справи №910/4518/16.
Також ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди.
Виходячи з наведеного та відповідно до п.п. 1, 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року дану апеляційну скаргу необхідно оплатити судовим збором у розмірі 2 557 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором за такими реквізитами: рахунок отримувача: 34311206080024, отримувач коштів: УК у Солом.р-ні/Соломян. р-н, код класифікації доходів бюджету: 22030101, код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812‚ банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Документи, що підтверджують сплату судових витрат подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому її слід залишити без руху для усунення вказаних недоліків, а саме: надати документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Оскільки апеляційна скарга не оплачена судовим збором, то вона не може бути призначена до розгляду в суді апеляційної інстанції і підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2019 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, в іншому випадку скарга вважатиметься неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.І. Олійник