Справа № 753/21139/18 Суддя в І-й інстанції Мицик Ю.С.
Провадження № 33/824/922/2019 Суддя в 2-й інстанції Ігнатюк О.В.
21 червня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Гук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року, -
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.130, ст. 122? КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона, 21 жовтня 2018 року, о 03 годині 30 хвилин, у м. Києві, по вул. Сортувальній, керувала автомобілем марки «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю із ротової порожнини, нерозбірлива мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилася у встановленому законом порядку у присутності двох свідків.
Крім того, 21 жовтня 2018 року, о 03 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , керувала автомобілем марки «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Березняківській, не виконала вимогу про зупинку, подану за допомогою червоного та синього проблискових маячків та звукової сирени і продовжила подальший рух збільшивши швидкість, внаслідок чого відбулося переслідування останньої та затримання шляхом блокування.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послалася на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Вважала, що розгляд у суді першої інстанції проведений формально, а зібрані матеріали досліджені із неналежною повнотою. На думку апелянта, поза увагою судді місцевого суду залишилась та обставина, що працівниками поліції при складанні протоколу було порушено порядок його складання, яке проявилося у не роз'ясненні їй прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП. Окрім цього вказала на те, що доказів факту її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я матеріали справи не містять, що на її думку є порушенням вимог ст.266 КУпАП. Вказала також і на відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що на її думку свідчить про відсутність належним чином засвідченого факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Заперечувала також і проти пояснень свідків, які були використані судом у якості доказу її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки їх пояснення були викладені на типових бланках заповнених працівниками поліції та зі змісту яких неможливо зробити однозначний висновок свідком яких обставин вони були. Окрім цього, ОСОБА_1 звернула увагу на наявність у матеріалах справи двох протоколів про адміністративне правопорушення серії БД № 217358, які відрізняються один від одного. Щодо невиконання вимоги працівників поліції про зупинку, подану за допомогою червоного та синього проблискових маячків та звукової сирени апелянт заперечувала дану обставину вказавши на те, що не чула звукових сирен та помітила переслідування патрульної поліції. Просила постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за ч.1 ст.130 та ст.122? КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Рішення про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.122?, ч.1 ст. 130 КУпАП суддя місцевого суду мотивував наявністю доказів, якими доводиться її вина у вчиненні цих адміністративних правопорушеннях. Такими доказами суддя визнав: протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відеозапис, що надійшов із матеріалами справи. Між тим, поза увагою судді залишилось те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол не може визнаватись доказом у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують практику ЄСПЛ як джерело права. Це указує на необґрунтованість постанови в частині визнання доказом у цій справі протоколів про адміністративне правопорушення.
Щодо письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то поза увагою судді місцевого суду залишилось те, що текст зазначених пояснень завчасно виготовлений друкованим способом та в нього занесені відповідні дані. Ці обставини викликають сумнів у достовірності цих пояснень, у зв'язку із чим дані свідки були викликані у судове засідання для дачі пояснень, однак на визначений час до суду не з'явилися. Не допитувалися ці свідки суддею і у ході судового розгляду у першій інстанції. Поряд із цим, як убачається із наявного у матеріалах справи відеозапису, то суддя місцевого суду не звернув уваги на те, даний відеозапис не містить фіксації факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У зв'язку із наведеним зазначені пояснення свідків не можуть визнаватись доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.
Щодо наявного у матеріалах справи відеозапису, апеляційний суд зважає на те, що цей відеозапис не містить будь-якої доказової інформації як невиконання водієм ОСОБА_1 вимог про зупинку, так і відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків. Сукупність цих порушень не дають підстав для визнання зазначеного відеозапису належним та допустимим доказом, а тому постанова судді у цій частині не відповідає вимогам закону.
Суд при цьому звертає увагу на непослідовність дій поліцейських, які при наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння не відсторонили її від керування транспортним засобом.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених ст.122?, ч.1 ст. 130 КУпАП у виді невиконання вимог про зупинку та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 не можливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122?, ч.1 ст. 130 КУпАП із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 122?, ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу цих адміністративних правопорушень.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк