2-а-43/0514/2010
м. Добропілля 22 лютого 2010р.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя Лаврушин О.М.
при секретарі Верній М.Г.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля про визнання дій неправомірними, перерахунок і виплату пенсії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля про визнання дій неправомірними, перерахунок і виплату пенсії.
В обґрунтування позову вказав, що являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, першої категорії і інвалідом другої групи по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і одержує пенсію по інвалідності в Управлінні пенсійного фонду України в м. Добропілля.
31.10.2006р. вступив в силу Закон України "Про внесення змін в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"", відповідно до п. 4 ст. 54 якого, пенсія по інвалідності другої групи не повинна бути менше восьми пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796 - XII особам, віднесеним до категорії 1, назначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, яка заподіяна здоров'ю в розмірі:
- по першій групі інвалідності - 100% мінімальної пенсії за віком,
- по другій групі інвалідності - 75 % мінімальної пенсії за віком,
- по третій групі інвалідності - 50 % мінімальної пенсії за віком.
В зв'язку з тим, що розмір фактично виплачуваної позивачу пенсії був значно менше, він звернувся в УПФУ в м. Добропілля з заявою про перерахунок пенсії, але йому 12 листопада 2009 року було відмовлено з посиланням на постанови Кабінету Міністрів України.
При прийнятті нових законів і внесені змін в діючі закони не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод.
Тому просить визнати неправомірними зі сторони Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля відмову у перерахунку по інвалідності відповідно до ст. 50, 54 п. 4, 67 п. З, 71 Закону № 796 - XII, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля провести перерахунок пенсії по інвалідності та сплачувати її з 01.11.2009 року виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком для осіб втративши працездатність.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, проте надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю, в запереченні зазначила, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до першої категорії встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розміри пенсій, визначені ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" яка передбачає, що пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче по першій групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
З метою реалізації прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1 від 03.01.2002р., (зі змінами, внесеними постановами КМУ від 13 липня 2004 року №894 з 1 вересня 2004 року), відповідно до п.2 якої, розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться виходячи з розміру 19.91 грн., а з 01.07.2004р. - 22.30 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004р. № 894.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, та віднесений до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 138306.
Позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Добропілля і одержує пенсію по інвалідності 2 групи згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно рішення Управління Пенсійного фонду в м. Добропілля від 12 листопада 2009 р., позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії, який встановлений ч.І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України № 1058-4 таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 Закону України № 1058-4 і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991р. (із змінами і доповненнями), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону ^країни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на місяць згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік".
Нормами статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до першої категорії та у зв'язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Частина третя зазначеної статті (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).
Частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до першої категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14.
Частиною 3 статті 4 даного Закону України (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Частиною третьою статті 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, з 01 листопада 2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок пенсії саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Суд, з огляду на частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини зазначає, що по спорам даної категорії, де судами було встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішенні суду по справі "Проніна проти України".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової пенсій) у розмірах менших від восьми мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому необхідно визнати неправомірними дії відповідача у відмові в перерахуванні пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 п. 4, 67 п. З, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і зобов'язати відповідача провести йому перерахуванні пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 п. 4, 67 п. З, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 1 листопада 2009 року як того вимагає позивач, із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб з послідуючим перерахунком її відповідно до змін діючого законодавства і встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
На підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003р., Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991р. керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля про визнання дій неправомірними, перерахунок і виплату пенсії задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м.Добропілля про відмову ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії як інваліду другої групи внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 1 листопада 2009 року відповідно до ст. 50, 54 п. 4, 67 п. З, 71 Закону № 796 - XII „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля провести ОСОБА_1 перерахування пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 п. 4, 67 п. З, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 1 листопада 2009 року із розрахунку вісім прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, та додаткової пенсії із розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
На постанову може бути подана апеляція в Апеляційний Адміністративний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляцію, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Надруковано в нарадій кімнаті у одному примірнику.
Головуючий
Суддя О.М. Лаврушин
Справа № 2-а-129/0514/2009
(вступна та резолютивна частини)
м. Добропілля 27 лютого 2009 р.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Садчикова Д.В.
при секретарі Влащенко І.М.
за участі позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного Фонду України в Добропільському районі «про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити певні соціальні виплати, як дитині війни», -
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини,
На підставі викладеного, ст.3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.51 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та керуючись ст.ст. 2,6,8,9,11,86,94,99,159,161,163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного Фонду України в Добропільському районі «про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити певні соціальні виплати, як дитині війни» - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 22 травня 2008 року по 30.11.2008 року.
Зобов'язати у правління Пенсійного фонду України в Добропільському районі здійснити виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 735,30 гривень та з 22 травня 2008 року по 30.11.2008 року у сумі 680,80 гривень, а разом 1416,10 гривень.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Складено одноособово в одному примiрнику в нарадчiй кiмнатi.
Головуючий: суддя Д.В. Садчиков