01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.03.2010 № 23/235
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Діденко А.О.;
від відповідача - Галієва Д.Г.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Притулок для тварин"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009
у справі № 23/235 ( .....)
за позовом ТОВ "Август-Авто"
до Комунального підприємства "Притулок для тварин"
про стягнення 8692,42 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Август-Авто” (далі - ТОВ „Август-Авто”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства „Притулок для тварин” (далі - КП „Притулок для тварин”) про стягнення суми заборгованості у розмірі 6 128, 00 грн., 3 % річних у розмірі 100, 96 грн., 2 463, 46 грн. пені.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.09.2009 порушено провадження у справі № 23/235 за позовом ТОВ „Август-Авто” до КП „Притулок для тварин” про стягнення 8 692, 42 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.12.2009 позов задоволено частково. Суд стягнув з КП „Притулок для тварин” на користь ТОВ „Август-Авто” 6 128, 00 грн. основної заборгованості, 709, 50 грн. пені та 100, 73 грн. 3% річних.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 10.12.2009 КП „Притулок для тварин” подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати в частині стягнення 709, 50 грн. пені та 100, 73 грн. 3% річних.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 16.02.2010.
Ухвалою Київського апеляційного господарського від 16.02.2010 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представників КП „Притулок для тварин” та призначено на 02.03.2010.
ТОВ „Август-Авто” проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу КП „Притулок для тварин” без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ТОВ „Август-Авто” (Постачальник) та КП „Притулок для тварин” (Покупець) 29.01.2009 укладено договір № 2902/09 поставки товарів, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві зернові корми для тварин, а Покупець зобов'язався прийняти товар згідно вантажних документів та здійснити його оплату на умовах даного договору, а саме: зернові крупи (перлова, пшенична, ячмінна) (п. 1.1 договору).
Кількість товару узгоджується сторонами додатково на підставі заявок Покупця (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору визначається в розмірі 96 000, 00 грн.
Згідно з п. 2.2 договору оплата товару здійснюється у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3-х днів з дня отримання товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 3-х днів з дня його отримання (п. 3.2 договору).
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст. 691 ЦК України).
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
На виконання умов договору ТОВ „Август-Авто” поставило КП „Притулок для тварин” крупу пшеничну (25 кг) та крупу ячневу (45 кг) на загальну суму 6 128, 00 грн., про що свідчить накладна № 135 від 29.01.2009, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.
КП „Притулок для тварин” вказаний товар прийняло на підставі довіреності № 59 від 29.01.2009, належним чином засвідчена копія якої також міститься в матеріалах справи.
ТОВ „Август-Авто” листом вих. № 95 від 22.04.2009 повідомило КП „Притулок для тварин” про те, що його заборгованість станом на 22.04.2009 складає 6 128, 00 грн. та просило до 01.05.2009 вирішити питання щодо погашення в повному обсязі заборгованості перед ТОВ „Август-Авто”.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
З огляду на те, що КП „Притулок для тварин” не надало суду доказів оплати поставленого за договором № 2902/09 та прийнятого за накладною № 135 від 29.01.2009 товару, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто 6 128, 00 грн. основного боргу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).
Сторони погодили, що за порушення зобов'язань згідно договору Покупець сплачує штрафні санкції в розмірі 0, 2% суми за кожен день прострочки, але не нижче облікової ставки НБУ (п. 5.2 договору).
Оскільки КП „Притулок для тварин” порушило зобов'язання, не виконавши свій обов'язок щодо оплати отриманого товару у строк встановлений п. 3.2 договору, то колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції в частині нарахування та стягнення пені в розмірі 709, 50 грн., яка обчислена від суми простроченого платежу та не перевищує розміру подвійних облікових ставок Національного банку України, що діяли у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що КП „Притулок для тварин” прострочило виконання грошового зобов'язання, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто 100, 73 грн. 3% річних.
КП „Притулок для тварин” в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у зменшенні розміру неустойки (штрафу, пені), не надано належної оцінки тому факту, що у комунальному підприємстві склалось скрутне фінансове становище, оскільки воно фінансується з міського бюджету, а в поточному році з міського бюджету фінансувались витрати виключно на заробітну плату працівників, фінансування поточних витрат не відбувалось.
Також в апеляційній скарзі зазначено, що факти скрутного становища КП „Притулок для тварин” є загальновідомими, оскільки неодноразово засоби масової інформації телебачення та преса висвітлювали скрутний фінансовий стан КП „Притулок для тварин” у відеосюжетах, в новинах та на шпальтах багатьох газет.
Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Пунктом 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У п. 17 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” зазначено, що норма пункту 3 статті 83 ГПК є процесуальною і може бути застосована лише разом з відповідною нормою закону матеріального.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Виходячи із матеріалів справи, а також враховуючи те, що п. 3. ч.1 ст. 83 ГПК України не містить такої підстави для зменшення розміру неустойки, як тяжкий фінансовий стан боржника, то колегія суддів вважає, що наведені КП „Притулок для тварин” обставини, не можуть бути підставою для зменшення пені.
Клопотання КП „Притулок для тварин” про розстрочку виконання рішення на 12 місяців, колегія суддів відхилила з огляду на те, що підприємством не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що можуть ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2009.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2009 у справі № 23/235 залишити без зміни, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Притулок для тварин” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 23/235 повернути господарському суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
03.03.10 (відправлено)