Провадження № 22-ц/803/5028/19 Справа № 201/8390/18 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
Категорія 50
27 червня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2018 року, -
01 серпня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з останнього на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з дня подання позову. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що відповідач є її батьком, який матеріальної допомоги на її утримання на час її навчання не надає. У 2017 році позивач зарахована на денну форму навчання до Університету митної справи та фінансів. Відповідач ніяким чином не приймає участі у її утриманні, хоча позивач потребує такої допомоги. Тому позивач вимушена звернутися до суду із відповідним позовом (а.с. 1-2).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку - задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячно аліменти на утримання останньої в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, починаючи стягнення з 01 серпня 2018 року до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не пізніше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.22-24).
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду змінити в частині визначення розміру стягнутих аліментів, визначивши їх в розмірі 1/6 частини зі всіх видів його доходу (а.с.56-58).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику, як малозначна.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 15 вересня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 4).
Згідно із довідкою від 11 липня 2018 року № 271 ОСОБА_1 у 2017 році вступила до Університету митної справи та фінансів та навчається на 2 курсі факультету управління денної форми навчання на контрактній основі (а.с. 5).
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 навчається на 2 курсі денного відділення у Університету митної справи та фінансів, відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу доньці на період її навчання, а тому з нього слід стягнути аліменти в розмірі визначеному позивачкою.
Однак, із такими висновками суду 1 інстанції у повній мірі колегія суддів погодитись не може.
Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Аналіз ст.ст. 182, 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, з умовами, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 (а.с.4), яка є студентом 2-го курсу Університету митної справи та фінансів, навчається за денною формою навчання, що підтверджується довідкою №271 від 11.07.2018 року (а.с.5).
Встановивши вказані обставини та врахувавши, що ОСОБА_2 є батьком позивачки та має змогу надавати матеріальну допомогу, якої потребує позивачка, суд прийшов до правильного висновку, що в силу зазначених положень СК України останній зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею двадцяти трьох років.
Визначаючи розмір аліментів у розмірі ј частини зі всіх видів заробітку (доходу) суд виходив з того, що останній має можливість виплачувати аліменти у такому розмірі.
Разом з тим, суд 1 інстанції при визначенні розміру аліментів не встановив та не врахував, що матір позивачки нарівні з відповідачем зобов'язана утримувати повнолітню доньку у зв'язку з її навчанням, а також стан здоров'я відповідача та його матеріальне становище.
Зі справи вбачається, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 червня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ., офіційно не працюючого стягнуто на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини щомісяця, починаючи з 29 травня 2012 року до досягнення повноліття сина (а.с. 38-39).
За таких обставин колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції на підставі п.1 ст.376 ЦПК України змінити в частині визначення розміру аліментів та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01 серпня 2018 року до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не пізніше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2018 року - змінити в частині розміру аліментів та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01 серпня 2018 року до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не пізніше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: