Провадження № 22-ц/803/4877/19 Справа № 199/8199/18 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
Категорія: 24
25 червня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради про визнання дій з нарахування коштів на оплату послуг неправомірними, скасування заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, -
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради про визнання дій з нарахування коштів на оплату послуг неправомірними, скасування заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.
Позовна заява мотивована тим, що він є чорнобильцем 1 категорії та особою прирівняною до інвалідів війни і має 100-процентну знижку плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальні послуги.
У січні 2018 року з боку КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради до нього надійшла розрахункова квитанція за грудень 2017 року, згідно якої за квартирою, де він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , рахується нібито заборгованість по сплаті за квартплату в сумі 110,30 грн., а згідно квитанції за листопад 2017 року він немає заборгованості по статті за квартплату.
У відповіді комунального підприємства від 28.02.2018 року на його запит від 31.01.2018 року зазначено, що в грудні 2017 року виконаний перерахунок з грудня 2016 року по грудень 2017 року громадянам, які користуються субсидіями або пільгами, що спричинило виникнення заборгованості. На його повторний запит від 30.03.2018 року щодо надання повного та детального розрахунку суми заборгованості починаючи з моменту її нарахування по 01.04.2018 року включно, та на підставі яких нормативних документів комунальне підприємство нарахувало квартплату саме з грудня 2016 року, у відповіді не зазначено, за яку саме послугу в грудні 2017 року був виконаний перерахунок з грудня 2016 року по грудень 2017 року, як громадянину, який користується пільгами в розмірі 100-процентної знижки.
У вересні 2018 року на його адресу надійшла наступна квитанція від комунального підприємства, згідно якої за ним рахується заборгованість вже за послуги з управління багатоквартирними будинками в сумі 363,39 грн.
09 жовтня 2018 року він звернувся з заявою-вимогою до відповідача щодо скасування заборгованості за послуги з управління багатоквартирними будинками.
Станом на момент подачі позову відповіді він не отримав, проте отримав нову квитанцію від відповідача, згідно якої за ним рахується заборгованість за послуги з управління багатоквартирними будинкам в сумі 422,11 грн.
Позивач вважав дії відповідача щодо нарахування та стягнення з нього коштів (заборгованості за послуги з управління багатоквартирними будинками (квартплату) безпідставними та протиправними, оскільки однією з наданих йому державою соціальних гарантій згідно ст. 13 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (69 років) зареєстрована та мешкає разом з ним, є особою похилого віку та потребує постійної допомоги та піклування. Він з дружиною зареєстровані та мешкають у двокімнатній квартирі площа квартири складає 45,5 кв.м., що передбачає 100-процентну знижку плати за користування житлом (квартирну плату), тому Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровського району повинно здійснювати відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, які надаються йому.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд: визнати дії відповідача щодо нарахування та стягнення з нього коштів на оплату послуг з управління багатоквартирними будинками протиправними; скасувати заборгованість за послуги з управління багатоквартирними будинками в сумі 422,11 грн., нараховану йому відповідачем за весь період, починаючи з моменту нарахування.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено, що позивач ОСОБА_1 є чорнобильцем 1 категорії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 27.07.1999 року.
Також, ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи безстроково і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 03.09.2002 року.
З розрахункової квитанції за листопад 2017 року КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради (квартплата) за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість відсутня.
З розрахункової квитанції за грудень 2017 року КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради (квартплата) за адресою: АДРЕСА_2 Василенко АДРЕСА_3 буд.6, кв.19, нараховано за грудень - 9,56 грн., перерахунок в грудні - 91,18 грн., всього до сплати 110,30 грн.
З рахунків на житлово-комунальні послуги по особовому рахунку № НОМЕР_3 рахунок за послугу з управління багатоквартирними будинками КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради за адресою: вул АДРЕСА_2 Василенко АДРЕСА_3 буд.6 АДРЕСА_3 кв. АДРЕСА_4 , загальна площа квартири 45,52 кв.м, зареєстровано 2 особи, пільги 2х100%: борг на 01.08.2018р. - 318,33 грн., тариф - 6,89 грн/кв.м, нараховано - 45,06 грн., борг на 01.09.2018р. - 363,39 грн.
З рахунків на житлово-комунальні послуги по особовому рахунку № НОМЕР_3 рахунок за послугу з управління багатоквартирними будинками КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради за адресою: вул АДРЕСА_2 Василенко АДРЕСА_3 буд.6 АДРЕСА_3 кв. АДРЕСА_4 , загальна площа квартири 45,52 кв.м, зареєстровано 2 особи, пільги 2х100%: борг на 01.09.2018р. - 363,39 грн., тариф - 6,89 грн/кв.м, нараховано - 58,72 грн., борг на 01.10.2018р. - 422,11 грн.
31 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради з запитом про надання публічної інформації, в якому просив повідомити, на підставі яких нормативних документів йому з 2016 року нараховано квартплату в сумі 110,30 грн.
28 лютого 2018 року КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради повідомило ОСОБА_1 , що надання пільг з управління будинком не передбачено. В грудні 2017 року був виконаний перерахунок з грудня 2016 року по грудень 2017 року громадянам, які користуються субсидіями або пільгами, що спричинило виникнення заборгованості.
30 березня 2018 року ОСОБА_1 направив до КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради запит про надання публічної інформації, в якому просив роз'яснити йому суму нарахованої заборгованості та надати повний розрахунок.
09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 направив до КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради заяву-вимогу, в якій просив скасувати заборгованість за послуги з управління багатоквартирними будинками в сумі 363,39 грн. та виключити цю заборгованість з рахунків на житлово-комунальні послуги.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності, прийшовши до висновку, що ні договором, ні нормами чинного законодавства не передбачено такого способу захисту прав споживача, як зобов'язання списання заборгованості. Також, позивач не навів чим порушено його право, на що рахунки відповідача впливають, оскільки в судовому порядку відповідач не вимагає стягнення з позивача спірної суми.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Між сторонами виникли правовідносини у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, дані правовідносини регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги”.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ч.1 ст. 6 вказаного Закону).
Згідно зі ст. 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно положень ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов'язати відповідача усунути порушення прав споживача комунальних послуг шляхом визнання дій з нарахування коштів на оплату послуг неправомірними та скасування заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права визначається законом, який регулює відповідні цивільні правовідносини.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги зміст позовної заяви, колегія приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту - заявлення позову про усунення порушення прав споживача шляхом «скасування» неправомірно нарахованої заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком є неналежним, не передбачений чинним законодавством.
Суд звертає увагу, що доводи позивача, викладені в позовній заяві, можуть бути запереченням у разі пред'явлення до нього позову про стягнення заборгованості.
Колегія суддів вважає помилковим посилання позивача на обов'язок відповідача скасувати заборгованість, що перебуває на його особовому рахунку, оскільки жодної норми законодавства, яка б передбачала обов'язок КП “Житлове господарство Самарського району” Дніпровської міської ради скасовувати заборгованість не існує.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахованої плати - заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком. Оскарження дій відповідача щодо нарахування плати за послуги з управління багатоквартирним будинком, які є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. А все, що зазначив позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред'явлення до нього позову про стягнення суми. Однак, таких вимог до нього не заявлено.
Тобто, колегія суддів виходить з того, що фактичні обставини, пов'язані із наявністю або відсутністю заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком підлягають доведенню при пред'явленні відповідачем позову про їх стягнення. Отже, сторона звернулася до суду за захистом права за відсутності його порушення іншою стороною, що свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для захисту цивільного права позивача, яке в даному випадку не порушене.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко