Провадження № 22-ц/803/4492/19 Справа № 199/3743/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
Категорія 81
19 червня 2019 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
за участю секретаря - Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Будінвест” на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської Марини Миколаївни, заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1
за апеляційною скаргою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2019 року,-
25 січня 2019 року ТОВ «Дніпро-Будінвест» звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської М.М. Свою скаргу обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з 09 серпня 2016 року перебуває зведене виконавче провадження на загальну суму 690 184,79 грн. з примусового виконання: виконавчого листа №199/3743/14-ц від 01.09.2014, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» суми боргу у розмірі 109 837,40 грн.; виконавчого листа №199/3743/14-ц від 01.09.2014, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» суми боргу у розмірі 5 577,20 грн.; виконавчого листа №199/3743/14-ц від 01.09.2014, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» суми боргу у розмірі 93 426,26 грн.; виконавчого листа №401/7335/12 від 19.12.2013, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» суми боргу у розмірі 467 537 грн.; виконавчого листа №401/7335/12 від 19.12.2013, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» суми боргу у розмірі 8 806.93 грн. До сьогодні рішення суду, на підставі яких видано вказані виконавчі листи не виконані. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у справі 175/1908/18 задоволено подання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу, до виконання своїх зобов'язань за зведеними виконавчими провадженнями на загальну суму 685 184,79 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.11.2018 зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін. 14.12.2018 Касаційний цивільний суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження. Таким чином, ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року набрала законної сили 06.11.2018. 16.01.2019 заявником надано до виконавчої служби належним чином завірену копію ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року, оскільки до цього часу державний виконавець не отримала у суді завірену копію ухвали суду для направлення її до Системи (в Автоматизованій системі виконавчого провадження). На час звернення до суду з цією скаргою державний виконавець не виконала свої обов'язки і не звернулася до уповноваженого органу Державної прикордонної служби з питання своєчасного виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року. За таких обставин, заявник просив суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинської М.М., яка полягає у не зверненні у встановлений термін до уповноваженого органу Державної прикордонної служби з питання своєчасного виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у справі 175/1908/18, якою тимчасово обмежено гр. України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань покладених на нього, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань за зведеними виконавчими провадженнями на загальну суму 685184.79 грн. та такою, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Конституції України, а також зобов'язати державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинську М.М. ужити заходів, передбачених Порядком взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2018 року за №133/31585 направлених на виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у справі 175/1908/18 (а.с.1-3).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2019 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Будінвест” на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської Марини Миколаївни, заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинської М.М., яка полягає у не зверненні у встановлений термін до уповноваженого органу Державної прикордонної служби з питання своєчасного виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у справі 175/1908/18, якою тимчасово обмежено гр. України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань покладених на нього, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань за зведеними виконавчими провадженнями на загальну суму 685184.79 грн.
Зобов'язано державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинську М.М. ужити заходів, передбачених Порядком взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2018 року за № 133/31585, направлених на виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у справі 175/1908/18.
Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.36-38).
В апеляційній скарзі Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні скарги ТОВ “Дніпро-Будінвест” (а.с. а.с.47-50,90-93).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи вимоги скарги ТОВ “Дніпро-Будінвест” суд 1 інстанції виходив з того, що державний виконавець не виконав вимоги п. 1 розділу IV Про затвердження Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2018 року за №133/31585, у зв'язку із чим вимоги скарги підлягають задоволенню.
Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; водночас основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
У справі «Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Крім того, слід наголосити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 розділу ІV Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2018 року №256/5/65 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2018 року за №133/31585 (далі Порядку), засвідчена судом копія судового рішення про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України з відміткою про дату набрання законної сили не пізніше наступного робочого дня після її надходження до державного або приватного виконавця сканується у кольоровому зображенні та вноситься до Системи. Державний або приватний виконавець формує в Системі супровідний лист на адресу уповноваженого органу Держприкордонслужби з використанням електронного цифрового підпису, до якого додається сканована копія судового рішення про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України, та передає за допомогою Системи до бази даних уповноваженого органу Держприкордонслужби для опрацювання. Уповноважений орган Держприкордонслужби не пізніше наступного робочого дня після надходження судового рішення приймає його до виконання та вносить інформацію до бази даних, про що надсилає повідомлення до відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця протягом трьох робочих днів через Систему. У разі отримання неналежним чином оформленої або засвідченої копії судового рішення уповноважений орган Держприкордонслужби відмовляє у прийнятті до виконання такого судового рішення, про що надсилає повідомлення до відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця протягом трьох робочих днів через Систему з обов'язковим направленням листа на поштову або електронну адресу відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця із зазначенням причин відмови.
Як вбачається із матеріалів справи, в Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження на загальну суму 685 184,79 грн.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у справі 175/1908/18 задоволено подання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу, до виконання своїх зобов'язань за зведеними виконавчими провадженнями на загальну суму 685 184,79 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.11.2018 зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін.
14.12.2018 Касаційний цивільний суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.
Таким чином, ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у справі 175/1908/18 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу набрала законної сили 06.11.2018 року.
З наданої заявником до скарги інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження, вбачається, що державним виконавцем не виконанні вимоги п.1 розділу IV Порядку після набрання ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року законної сили, тобто після 06.11.2018.
Також, до скарги надано заяву ТОВ «Дніпро-Будінвест» скеровану до державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської М.М. із наданням засвідченої копії ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року, проте на час подання скарги заявником до суду вимоги п.1 розділу IV Порядку державним виконавцем не виконані.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обв'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановивши ухвалу, яка відповідає вимогам закону, оскільки в ході розгляду даної справи знайшла своє підтвердження неправомірна бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинської М.М., яка полягає у не зверненні у встановлений термін до уповноваженого органу Державної прикордонної служби з питання своєчасного виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у справі 175/1908/18, якою тимчасово обмежено гр. України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань покладених на нього, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань за зведеними виконавчими провадженнями на загальну суму 685184.79 грн., а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги ТОВ «Дніпро-Будінвест».
Доводи апеляційної скарги, щодо необґрунтованого висновку суду 1 інстанції про задоволення скарги ТОВ “Дніпро-Будінвест”, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростовання висновків суду першої інстанції.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що державним виконавцем не порушено жодних норм чинного законодавства та вжито заходів передбачених Порядком, що підтверджується супровідним листом від 24.01.2019 року за вих. №1315 до Державної прикордонної служби України, супровідним листом від 24.01.2019 року за вих. №1315 за підписом начальника Дніпровського РВДВС ОСОБА_3 .Дзіжко до Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки таке посилання спростовується матеріалами справи, а саме з інформаційної довідки про виконавче провадження від 14.05.2019 року, з якої вбачається, що державним виконавцем до Системи бази даних уповноваженого органу Держприкордонслужби для опрацювання внесено відомості щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (за рішенням суду) 18.02.2019 року.
Крім того, апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої заперечення проти скарги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни судового рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і її слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: