Провадження № 22-ц/803/2833/19 Справа № 199/9214/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.
26 червня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Лященко С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк Інни Володимирівни на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2018 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк Інни Володимирівни,
03 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Малюк І.В. (а.с.1-3).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 листопада 2018 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Малюк І.В.- задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Малюк І.В. в частині винесення постанови від 10 вересня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження №50537729 з примусового виконання виконавчого листа 199/9214/15, виданого 10.03.2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 50 396,00 грн. та скасувано вказану постанову. В іншій частині скарги відмовлено (а.с.209-215).
В апеляційній скарзі, державний виконавець Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Малюк І.В. просить скасувати вказану ухвалу суду, в задоволенні скарги відмовити. Вважає, що ухвала суду є необгрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає дійсним обставинам справи. Також, вказує на те, що державний виконавець діяв на підставі та у межах Закону України «Про виконавче провадження».
Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на виконані у державного виконавця Амур-Нижньодніпровському ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Малюк ІІ.В. перебуває виконавче провадження № 50537729 з примусового виконання виконавчого листа № 199/9214/15 від 10.03.2016 року, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 50396,00 грн.
Постановою державного виконавця від 24.11.2015 року накладено арешт на майно боржника - в тому числі і на нерухоме майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа відповіді від 13.09.2018 року № Щ-89-02/2 на № ЩЕ-8468143 від 29.08.2018 року від ГУ ДВС у Дніпропетровській області, виконавче провадження № 50537729 від 10.09.2018 року було завершено з підстав, передбачених п.7 ст. 37 «Про виконавче провадження», оскільки боржник, розшук якого здійснювався органами поліції, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку.
02.10.2018 року рекомендованим листом на адресу скаржника надійшов лист від державної виконавчої служби з постановою про повернення виконавчого документу та виконавчий лист.
Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не здійснені всі дії для примусового виконання рішення, передбачені законом.
Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст.447 ЦПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону).
Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Згідно п.7 ч.1 та ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 січня 2017 року оголошено розшук боржника ОСОБА_2 виконання якого покладено на органи поліції (а.с.119).
Оскільки, місцезнаходження боржника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, який здійснювався поліцією, то постановою державного виконавця виконавче провадження № 50537729 від 10.09.2018 року було завершено з підстав, передбачених п.7 ст. 37 «Про виконавче провадження», оскільки боржник, розшук якого здійснювався органами поліції, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку.
У постанові зазначено про можливість повторного пред'явлення зазначеного виконавчого документа до виконання в строк до 10.09.2021 року (а.с.197).
Отже, у випадку необхідності проведення розшуку боржника Законом надано право державному виконавцю звернутить із відповідним поданням до суду, що в даному випадку державним виконавцем було зроблено.
Таке рішення державного виконавця відповідає його повноваженням, визначеним п. 7 ч.1 ст. 37 Законом України «Про виконавче провадження».
Також, як вбачається із наданої копії виконавчого провадження, державним виконавцем було здійснено ряд дій для примусового виконання виконавчого документу.
Однак, за обставин перебування боржника в розшуку, держвиконавець з об'єктивних на те причин не міг вжити всіх передбачених законом заходів з примусового виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, колегія суддів дійшла висновку, що державним виконавцем вживалися передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи та вчинялися дії щодо примусового виконання рішень відносно боржника ОСОБА_2 .
З урахуванням зазначеного, підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Малюк І.В.- відсутні.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, висновки, викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та неправильним застосування норм матеріального права, тому судове рішення підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового про відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк Інни Володимирівни - задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 листопада 2018 року - скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк Інни Володимирівни - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
Судді: