Іменем України
03.03.10 Справа №19/224/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М. , Кагітіна Л.П. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімовій Т.М.,
за участю:
представника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, Горобченко В.В., довіреність № 19050/10/10-010 від 25.11.09, головний державний податковий інспектор юридичного відділу;
представник боржника - ТОВ «ГАРАНТ-АСТРА», не з'явився ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.12.2009р. про припинення провадження у справі № 19/224/09, порушеної
за заявою: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя,
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ - АСТРА», м. Запоріжжя,
про банкрутство,
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2009 р. (суддя Даценко Л.І.) за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя порушено провадження у справі № 19/224/09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ - АСТРА» відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою місцевого господарського суду від 29.12.2009р. (суддя Даценко Л.І.) провадження у справі № 19/224/09 про банкрутство ТОВ «ГАРАНТ - АСТРА» припинено на підставі ст. 80 п.1 ГПК України ( а.с.48).
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 року по справі № 19/224/09 скасувати, справу направити на розгляд до господарського суду Запорізької області.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що штраф і пеня не відносяться до податкового боргу (обов'язкових платежів) та що не є грошовим зобов'язанням в контексті приписів ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.02.2010р. апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийнято до провадження, слухання справи призначено на 03.03.2010 р.
Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 535 від 03.03.2010р. справу передано на розгляд у складі колегії суддів: Шевченко Т.М. (головуючий, доповідач), Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.; вказаною колегією справу прийнято до свого провадження.
Боржник (ТОВ «ГАРАНТ-АСТРА») письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, представника в судове засідання не направив.
У судовому засіданні представник кредитора підтримав доводи апеляційної скарги, вважає ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 року у справі № 19/224/09 незаконною та необґрунтованою. Просить ухвалу суду скасувати, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст. 99, 101, 106 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвалу) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, дослідивши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, поясненнями представника кредитора в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, грошові вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя виникли внаслідок несплати штрафу та пені (а.с.32).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Статтею 2 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Згідно зі статтею 13 вказаного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.
Передбачений Законом України від 4 грудня 1990 р №509-Х11 «Про державну податкову службу в Україні» ( в редакції Закону від 24 грудня 1993 року ) пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування» не включені.
З огляду на наведене, Закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені), фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, в обґрунтування відсутності боржника за його місцезнаходженням кредитор посилається на акти про неможливість вручення податкової вимоги від 04.06.07р. та від 18.04.07р., згідно з якими підприємство за юридичною адресою не знаходиться.
З цього приводи слід відзначити наступне:
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Однак, матеріали справи не містять підтвердження наявності в реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що наявність лише штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, а порушена справ підлягає припиненню.
Отже, господарський суд дійшов вірного висновку про припинення провадження у даній справі.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України , викладеною, зокрема, в Постанові Пленуму №15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство».
Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд помилково послався на п.1 ст. 80 ГПК України, як на підставу припинення провадження у справі.
Системний аналіз норм ГПК України, положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також враховуючи судову практику Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, з огляду на наведені обставини справи, провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ - АСТРА» слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Колегія суддів зауважує, що помилкове посилання місцевого господарського суду в резолютивній частині ухвали на п.1 ст.80 ГПК України замість п. 1-1 ст. 80 ГПК України не вплинуло на прийняття законного рішення про припинення провадження у даній справи з наведених вище обґрунтувань.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на хвалу господарського суду Запорізької області від 29.12.2009р. у справі № 19/224/09 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.12.2009р. у справі № 19/224/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Шевченко Т. М.
судді Шевченко Т. М.
Кагітіна Л.П. Хуторной В.М.