Постанова від 05.02.2010 по справі 18/238/09

УКРАЇНА
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

05.02.10 Справа №18/238/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Хуторной В.М. , Шевченко Т. М.

при секретарі: Лола Н.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Сущенко П.Г. (довіреність № 21 від 11.01.2010 р.)

від відповідача - Панченко О.О. (довіреність № ВМА 235216 від 24.06.2009 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія» в особі Енергодарської філії відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія» (м. Енергодар Запорізької області)

на рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2009 р. у справі № 18/238/09

за позовом Комунального підприємства «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне

підприємство» (м. Енергодар Запорізької області)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія» в особі

Енергодарської філії відкритого акціонерного товариства Банку

«БІГ Енергія» (м. Енергодар Запорізької області)

про спонукання до виконання зобов'язань,

Комунальне підприємство «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство» звернулось до господарського суду Запорізької області про спонукання Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія» в особі Енергодарської філії відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія» виконати платіжні доручення №№ 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346 від 10.09.2009 р. та грошовий чек № 0838451 від 10.09.209 р. на умовах договору № 01/60-08-2006 про відкриття банківського рахунку у національній валюті та розрахунково-касове обслуговування від 07.08.2006 р. на умовах, визначених у них на дату надання їх для виконання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.11.2009 р. у справі № 18/238/09 (суддя Носівець В.В.) позов задоволено: зобов'язано ВАТ Банк «БІГ Енергія» в особі Енергодарської філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» виконати платіжні доручення №№ 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346 від 10.09.2009 р. та грошовий чек № 0838451 від 10.09.209 р. на умовах договору № 01/60-08-2006 про відкриття банківського рахунку у національній валюті та розрахунково-касове обслуговування від 07.08.2006 р. на умовах, визначених у вказаних платіжних дорученнях та чеку на дату подання їх для виконання. В разі невиконання ВАТ Банком «БІГ Енергія» в особі Енергодарської філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» судового рішення після набрання ним чинності в добровільному порядку, видати наказ. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ВАТ Банк «БІГ Енергія» в особі Енергодарської філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» (відповідач у справі) звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2009 р. у справі № 18/238/09 змінити, виключивши з резолютивної частини рішення слова «в особі Енергодарської філії (м. Енергодар, пр. Будівельників, 46, ЄДРПОУ 24906417)».

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник стверджує, що оскаржуване рішення господарського суду винесено з порушенням норм процесуального права.

З посиланням на ст. 21 Господарського процесуального кодексу України та п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994 р. № 02-5 492 «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб», зазначає, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 2.3 Положення про Енергодарську філію ВАТ Банку «БІГ Енергія», філія не є юридичною особою і діє від імені Банку на підставі цього Положення.

Зауважує, що філії не визнаються суб'єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи, частиною якої є філія або представництво. Саме посадовим особам, керівникам на їх ім'я, а не на ім'я філії видається довіреність, якою визначається коло повноважень.

Також, заявник відзначає, що філії банку не уповноважені здійснювати міжбанківський переказ коштів за платіжними документами клієнтів. Для проведення міжбанківських розрахунків ВАТ Банком «БІГ Енергія» в системі електронних платежів використовується 3-я модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку згідно із п. 2 гл. 9 розділу II Інструкції про міжбанківський переказ коштів України в національній валюті, затв. Постановою Правління НБУ від 16.08.2006 р. № 320, за змістом якої, філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП, тобто філії банку не є самостійними повноправними членами системи електронних платежів (СЕП).

Звертає увагу суду на те, що Енергодарська філія ВАТ Банку «БІГ Енергія», як структурний підрозділ ВАТ Банку «БІГ Енергія» (м. Київ), працює на єдиному кореспондентському рахунку Банку, про що зазначено у Положенні про філію (п.2.3 Положення).

Наголошує, що обов'язок щодо здійснення міжбанківського переказу згідно з чинним законодавством повинен виконати безпосередньо ВАТ Банк «БІГ Енергія», як юридична особа.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. апеляційна скарга ВАТ Банк «БІГ Енергія» в особі Енергодарської філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 05.02.2010 р.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 258 від 05.02.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зубкова Т.П., судді Шевченко Т.М., Хуторной В.М.

Позивач у справі - Комунальне підприємство «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство» - апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою правову позицію позивач виклав у письмовому відзиві. Мотивує, зокрема, тим, що питання повноважень Енергодарської філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» були предметом детального дослідження судом першої інстанції, яким, зокрема, досліджувалось Положення про Енергодарську філію ВАТ Банку «БІГ Енергія», довідка, видана державним реєстратором про наявність в переліку відособлених підрозділів ВАТ Банку «БІГ Енергія» Енергодарської філії, та договір № 01/60-08-2006 про відкриття банківського рахунку у національній валюті та розрахунково-касове обслуговування, підписаний з боку ВАТ Банку «БІГ Енергія» директором Енергодарської філії Сухочевою Наталією В'ячеславівною, яка діяла на підставі положення про філію та довіреності.

Вважає рішення господарського суду законним та правомірним, а вимоги заявника - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У зв'язку з цим просить рішення господарського суду по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача у повному обсязі підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить виключити з резолютивної частини рішення «в особі Енергодарської філії (м. Енергодар, пр. Будівельників, 46, ЄДРПОУ 24906417)».

Представник позивача в судовому засіданні у повному обсязі підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення як безпідставну. Додатково наголосив, що на думку позивача апеляційне оскарження відповідачем рішення у справі здійснено з надуманих підстав і спрямоване на затягування його виконання.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

За їх згодою в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія», в особі директора Енергодарської філії (Банком, відповідачем у справі) та Комунальним підприємством «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство» (Клієнтом, позивачем у справі) було укладено договір № 01/60-08-2006 про відкриття банківського рахунку у національній валюті та розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір).

Предмет Договору сторонами було визначено в розділі 1 Договору:

Банк за заявою Клієнта та на підставі цього договору і документів, визначених законодавством, відкриває Клієнту поточний рахунок у національній валюті для зарахування, зберігання, перерахування та видачі грошових коштів, а також здійснення всіх операцій з розрахунково-касового обслуговування, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.3 Договору платежі з рахунку Клієнта проводяться за його дорученням на підставі розрахункових документів, наданих Клієнтом на паперових носіях, в межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня. У разі виникнення у Клієнта потреби в термінових платежах Банк може здійснювати платежі з рахунку Клієнта з урахуванням поточних надходжень в разі своєї технічної можливості.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що при здійсненні розрахунків застосовуються платіжні інструменти у формі платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, а у разі примусового стягнення коштів - виконується платіжна вимога. Примусове списання коштів з рахунку, зупинення операцій та інші обмеження щодо розпорядження грошовими коштами за рахунком Клієнта здійснюється Банком тільки у випадках і порядку, передбачених законодавством України.

Згідно з п. 2.8 Договору розрахункові документи Клієнта на переказ та видачу готівки з рахунку Банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в банк в операційний час: з 8-30 до 12-00 годин (понеділок - п'ятниця, інші дні, які визначено для банку робочими згідно з нормативними актами). При надходженні документів в банк після операційного часу вони приймаються як «вечірні» і виконання їх проводиться наступного робочого дня після прийняття. Платіжні доручення Клієнта Банк може виконати після операційного часу в день їх надходження у разі своєї технічної можливості. Регламент роботи операційного дня вказано у Додатку 1 до даного договору.

В розділі 3 Договору встановлені обов'язки та права Банку.

Зокрема, пунктами 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. Договору передбачено, що Банк зобов'язаний: після надання Клієнтом заяви та документів, передбачених п. 1.1. цього Договору, відкрити Клієнту поточний рахунок в національній валюті та повідомити його номер. Номер рахунку повідомляється шляхом заповнення відповідних граф Повідомлення про відкриття рахунку, яке надається Клієнтом до податкового органу; приймати і зараховувати на рахунок Клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проводити інші операції, які дозволені нормами чинного законодавства; проводити операції відповідно до вимог нормативно-правових актів України.

Як встановлено судом, 07.08.2006 р. в Енергодарській філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» позивачу було відкрито рахунок № 26009001000309.

10.09.2009 р., в процесі здійснення своєї господарської діяльності, у відповідності з умовами Договору, позивач ініціював переказ власних коштів через фінансову установу (відповідача), для чого надав платіжні доручення №№ 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346 від 10.09.2009 р. на загальну суму 5407,00 грн., а також отримання через операційну касу відповідача власних коштів на підставі грошового чеку № 0838451 від 10.09.2009 р. на суму 11261,00 грн., який залишився у розпорядженні відповідача.

Загальна сума за вказаними розрахунковими документами становить 16668,00 грн.

Залишок грошових коштів на поточному рахунку позивача в Банку на той час складав 16821,96 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зазначені розрахункові документи позивача були прийняті відповідачем до виконання, 10.09.2009 р. був сформований сеанс відправки платіжних документів через кореспондентський рахунок за допомогою внутрішньої платіжної системи (файл $AIGJJ9A/00J), однак, кінцевим отримувачам кошти в установлені Договором строки перераховані не були, готівку також не було видано.

Натомість, Банком були видані позивачу повідомлення №№ 1117, 1118, 1119, 1120, 1121, 1122, 1123, 1124, 1125 від 10.09.2009 р. про невиконання розрахункових документів у зв'язку із недостатністю коштів на кореспондентському рахунку. В них також зазначалося, що подані позивачем платіжні доручення та грошовий чек взяті Банком для обліковування за позабалансовими рахунками (копії вказаних повідомлень містяться у справі).

Наразі вищезазначені розрахункові документи позивача Банком так і не виконані.

У зв'язку з тим, що Банк не виконав взяті на себе за Договором зобов'язання (не здійснив перерахунок грошових коштів по платіжним дорученням, на рахунки вказаних позивачем в платіжних дорученнях отримувачів кошти не зарахував; грошові кошти через операційну касу також не видав), позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Позовні вимоги КП «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство» про спонукання ВАТ Банку «БІГ Енергія» в особі Енергодарської філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» виконати на умовах укладеного сторонами Договору платіжні доручення №№ 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346 від 10.09.2009 р. та грошовий чек № 0838451 від 10.09.2009 р. на умовах, визначених у них на дату надання їх для виконання, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Принципові засади регулювання права власності в Україні встановлені Конституцією України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Вказаний конституційний принцип додатково закріплено та деталізовано в ст. 321 ЦК України, частиною 3 якої передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ч. 1 ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Реалізація кредитно-розрахункових відносин через банківські установи відбувається шляхом переказу грошових коштів з метою їх зарахування на рахунок одержувача або їх видачі йому у готівковій формі. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі № 01/60-08-2006 про відкриття банківського рахунку у національній валюті та розрахунково-касове обслуговування.

Згідно з приписами частин 1, 2 та 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Як вбачається з п. 1.1 укладеного сторонами Договору, його предметом є відкриття поточного рахунку в національній валюті у банку та здійснення всіх видів розрахункових та касових операцій, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Банк (відповідач у справі) зобов'язався за умовами Договору (зокрема, п.п. 2.1, 2.3, 3.1.2, 3.1.3) здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта (позивача) і проводити за його дорученням розрахункові і касові операції, передбачені режимом відкритого йому рахунка та дозволені нормами чинного законодавства.

При цьому, в п. 2.8 Договору сторони узгодили, що розрахункові документи позивача на переказ та видачу готівки з рахунку Банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в банк в операційний час: з 8-30 до 12-00 годин (понеділок-п'ятниця, інші дні, які визначено для банку робочими згідно з нормативними актами). При надходженні документів в банк після операційного часу вони приймаються як «вечірні» і виконання їх проводиться наступного робочого дня після прийняття. Платіжні доручення позивача Банк може виконати після операційного часу в день їх надходження у разі наявності в нього такої технічної можливості.

Керуючись умовами Договору, 10.09.2009 р. позивач подав до банку для виконання розрахункові документи на переказ та видачу готівки з рахунку на загальну суму 16668,00 грн. Однак, в установлені Договором строки Банк їх не виконав. Більш того, згідно з поясненнями представників сторін та виходячи з матеріалів справи, вищезгадані розрахункові документи залишаються невиконаними і на теперішній час.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ч. 1 ст. 1071 ЦК України розпорядження клієнта (здійснене, в т.ч., шляхом подання до банку платіжного доручення або документу на отримання готівки) є для банку підставою для списання грошових коштів з відповідного рахунку клієнта.

Відповідно до положень ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, позовні вимоги про спонукання відповідача виконати належним чином зобов'язання за Договором заявлені обґрунтовано. Висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову відповідають матеріалам справи.

При цьому колегія суддів відзначає, що місцевий господарський суд обґрунтовано, з посиланням на приписи статей 2, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», дійшов висновку, що власники поточних (не депозитних) рахунків, відкритих в установі банку, не є кредиторами банку стосовно коштів, які зберігаються на відповідних рахунках, адже ці кошти належать не банку, а власникам рахунків, а, відтак, на операції з цими коштами дія мораторію, введеного постановами Правління НБУ № 134 від 13.03.2009 р. та № 540 від 10.09.2009 р., не розповсюджується.

Аналіз умов укладеного сторонами Договору свідчить, що за цією угодою відповідач не має перед позивачем зобов'язань майнового (грошового) характеру. Предметом даного Договору є лише надання Банком обумовлених сторонами послуг. Тому невиконання отриманих від Клієнта (КП «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство») розпоряджень щодо перерахування грошових коштів та видачі готівки є невиконанням Банком як виконавцем послуг своїх зобов'язань за Договором в цій частині.

За змістом позовних вимог, КП «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство» не вимагає стягнути з Банку кошти, а вимагає зобов'язати Банк надати узгоджені в Договорі послуги (певні, передбачені Договором та чинним законодавством, операції з власними грошима).

Тобто, в даному випадку позивач і відповідач не є кредитом і боржником в розумінні ст. 85 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

Отже, введення мораторію не є перешкодою для проведення установою Банку операцій по перерахуванню отриманих від Клієнта грошових коштів на інший, визначений Клієнтом, рахунок та видачі готівки.

Колегія суддів наголошує, що призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію є обставинами, що виникли з вини банку, внаслідок ведення ним власної господарської діяльності. Добросовісні контрагенти за договорами, укладеними з банком, не повинні зазнавати подібних незручностей, а відтак, рішення суду першої інстанції, крім вищезазначеного, відповідає одному із основних принципів здійснення правосуддя - справедливості.

Стосовно посилань заявника (відповідача) на те, що ВАТ Банк «Біг Енергія» в особі Енергодарської філії не є належним відповідачем у справі, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно зі ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, наділені статусом юридичної особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. Якщо позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юридичної особи, такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу.

За змістом ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Правові засади створення і діяльності відокремлених підрозділів регулюються нормами ЦК України і ГК України.

Так, відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, а представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 4 ст. 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Відповідно до Положення про Енергодарську філію ВАТ Банку «БІГ Енергія» (далі - Положення), остання створена згідно рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія», яке є юридичною особою за законодавством України.

За змістом п. 1.2 Положення Предметом діяльності Філії є здійснення комплексного банківського обслуговування клієнтів, надання високоякісних банківських послуг підприємствам, організаціям різних форм власності і громадянам.

Відповідно до п. 4.2 Положення Філія згідно чинного законодавства та в межах письмового дозволу, наданого Банком, має право здійснювати, зокрема, такі операції: відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків - кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них, в частині відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.

Також, судом враховується, що договір № 01/60-08-2006 від 07.08.2006 р. з боку Банку (відповідача у справі) підписано директором Енергодарської філії ВАТ Банку «БІГ Енергія», який діяв на підставі Довіреності № 13 від 13.04.2006 р., виданої юридичною особою (ВАТ Банк «БІГ Енергія»), та вищезгаданого Положення.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що відповідач не тільки повинен виконувати умови договору № 01/60-08-2006 про відкриття банківського рахунку у національній валюті та розрахунково-касове обслуговування від 07.08.2006 р., а й виконувати свої обов'язки відповідно до своїх установчих документів, а також затверджених на їх підставі Положень про його відокремлені підрозділи.

Апеляційна інстанція відзначає надуманість єдиного, викладеного в апеляційній скарзі, доводу заявника щодо необхідності зміни прийнятого у справі рішення. Заявник жодним чином не обґрунтував, чим форма, в якій викладено найменування відповідача, порушує його законні права та інтереси. Колегія суддів зауважує, що форма, в якій викладено назву сторони (відповідача) в оскаржуваному судовому акті, жодним чином не змінює того факту, що позов у справі пред'явлено до юридичної особи, і саме щодо прав та обов'язків юридичної особи як сторони за Договором судом прийнято оскаржуване рішення. Жодних перешкод для Банка як для юридичної особи належним чином виконати прийняте у справі рішення (на що посилається заявник) вона не створює.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на її заявника (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія» в особі Енергодарської філії відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія» (м. Енергодар Запорізької області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2009 р. у справі № 18/238/09 залишити без змін.

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

судді Зубкова Т.П.

Хуторной В.М. Шевченко Т. М.

Попередній документ
8270017
Наступний документ
8270019
Інформація про рішення:
№ рішення: 8270018
№ справи: 18/238/09
Дата рішення: 05.02.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Запорізький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір