Іменем України
26.01.10 Справа №2/295-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: Алєксєєв Д.Є. (довіреність без номеру від 09.06.2009 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 від 02.09.1997 р.);
ОСОБА_3 (довіреність № 174 від 19.11.2008 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон,
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 20.10.2009 р. у справі № 2/295-06
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Хайдельберг Цемент», м. Кривій Ріг Дніпропетровської області,
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон,
про стягнення 116840 грн. 00 коп.,
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 26.01.2010 р. № 126 справу № 2/295-06 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Федоров І.О. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За заявою представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за їх згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.10.2009 р. у справі № 2/295-06 (суддя Пригуза П.Д.) на підставі п. 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі та направлено повідомлення і матеріали до прокуратури Херсонської області.
Ухвалу мотивовано тим, що вжиті судом заходи щодо повного встановлення обставин справи і перевірки доказів не привели до результату. Протиріччя, що виникли між доводами позивача та запереченнями відповідача не можна усунути за допомогою процесуальних можливостей господарського суду. Обставини, які мають значення для вирішення справи, можливо встановити та довести або спростувати лише в процесі досудового слідства в кримінальній справі та в кримінальному судочинстві.
Відповідач з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зауважує, що оскаржувана ухвала суду не містить посилання на норми законодавства та винесена всупереч наявних в матеріалах справи постанови слідчого Управління СБУ про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ВАТ «Хайдельберг Цемент» щодо злочинних дій з боку ОСОБА_2 Також зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що спірні поставки здійснювались позивачем не на підставі договору купівлі-продажу цементу від 22.02.2006 р. № 125, а на підставі довіреностей та накладних, які є іншою підставою для отримання товару. Оскільки відповідач не отримував цемент за спірними накладними, то відповідно видача товару не уповноваженим особам здійснювалась позивачем на свій ризик та без дотримання вимог п. 12 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що відповідач не виконує ухвал суду, не надає суду документи, а його пояснення не відповідають документам, які містяться в матеріалах справи, що вказує на наявність в його діях ознак дій, переслідуваних в кримінальному порядку.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Кривий Ріг Цемент» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 основного боргу в сумі 116840 грн.
В процесі розгляду справи позивач уточнював, збільшував та змінював позовні вимоги. Остаточно позивач просив стягнути з позивача 115 972,91 грн. основного боргу, 5837,29 грн. пені та 5799,64 грн. штрафу (том 1 а.с. 62, том 2 а.с. 22, 65-66).
Судом першої інстанції прийняті та розглядалися змінені позовні вимоги.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.09.2007 р. позов задоволено. Дане рішення скасовано постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.12.2007 р. і прийнято нове рішення про відмову в позові. Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2008 р. рішення та постанову в даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2008 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2009 р. рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2009 р. зазначені рішення та постанову скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи господарський суд Херсонської області дійшов висновку, що вжиті судом заходи щодо повного встановлення обставин справи і перевірки доказів не привели до результату. Протиріччя, що виникли між доводами позивача та запереченнями відповідача не можна усунути за допомогою процесуальних можливостей господарського суду. Обставини справи та позиція ОСОБА_2 вказують на наявність у діях водіїв, що здійснювали отримання і перевезення цементу для ОСОБА_2, ознак діянь, що переслідуються в кримінальному порядку. Тобто, фізичні особи, працюючи водіями на автомобілях, що належали ОСОБА_2 отримали на його ім'я в квітні 2006 року від позивача цемент та вчинили крадіжку цементу у ВАТ "Хайдельберг Цемент". Ті ж самі фактичні обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_2 міг заволодіти майном позивача, оговоривши опосередковано своїх водіїв у здійсненні крадіжки цементу. Крім того, якщо цемент від позивача не отримував ОСОБА_2 та його водії, - цемент був отриманий іншими (третіми) особами, в діях яких є ознаки крадіжки чужого майна. Усі зазначені обставини можливо встановити та довести або спростувати лише в процесі досудового слідства в кримінальній справі та в кримінальному судочинстві.
У зв'язку з цим ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.10.2009 р. у справі № 2/295-06 на підставі п. 2 ст. 79 ГПК України суд зупинив провадження у справі, ухвалив направити повідомлення і матеріали до прокуратури Херсонської області. Судом надіслано повідомлення прокурору в порядку ст. 90 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.
Згідно з ч. 4 ст. 90 ГПК України господарський суд надсилає повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.
В абз. 1 п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 02.12.1992 р. № 01-6/1444 «Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури (частина четверта статті 90 ГПК) надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку.
В даному випадку суд не встановив, чи отримано товар з накладними відповідачем або іншими особами, чи були дані особи уповноважені позивачем на отримання товару, не зазначив обставин, які свідчать про вчинення відповідачем чи іншими особами дій, переслідуваних у кримінальному порядку. Фактично суд переклав обов'язок з'ясування дійсних обставин справи на правоохоронні органи, посилаючись лише на те, що викликані працівники позивача не з'являються в судове засідання для дачі пояснень, а протиріччя, що виникли між доводами позивача та запереченнями відповідача не можна усунути за допомогою процесуальних можливостей господарського суду.
Крім того, колегія суддів зазначає, що факти, встановлені у порядку кримінального розслідування можуть бути обов'язковими для господарського суду лише у випадках, коли предметом спору є цивільно-правові наслідки винних дій.
Предметом спору в даній справі є наявність чи відсутність у відповідача заборгованості за поставлений цемент.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками господарського процесу.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Скасовуючи попередні рішення та постанову господарських судів у даній справі, Вищий господарський суд України зазначив, що «господарські суди не виконали вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 24.04.2008 року, а відтак прийшли до передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.
Насамперед, господарські суди не звернули увагу на те, що додатковою угодою № 1 від 23.02.2006 року до Договору змінено умови поставки продукції та визначено, що покупець самостійно вивозить придбаний товар (цемент).
Посилання апеляційного господарського суду на те, що додаткова угода не приймається до уваги, оскільки у ній відсутня пряма вказівка щодо зміни пункту 3.1 Договору є необґрунтованим. Вказана додаткова угода є правочином, спрямованим на зміну правовідносин між сторонами. Укладаючи додаткову угоду сторони дійшли згоди щодо зміни порядку поставки продукції, а відтак ця угода повинна була оцінюватись судом у сукупності з положенням Договору.
Як наголошувалось у постанові суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи суду належить перевірити та оцінити податкові документи, дорожні листи та інші документи, які б могли свідчити про фактичне неодержання чи одержання продукції (цементу) за Договором.
Проте, зазначені вказівки господарські суди не виконали. Зокрема, суди не звернули увагу на наявну у матеріалах справи податкову накладну відповідача від 28.04.2006 року з якої вбачається отримання відповідачем 486,99 тонн цементу (а.с. 136 т. 2).
Суд не врахував та не оцінив те, що підписи на накладних за лютий-березень 2006 року співпадають з підписами на накладних за квітень 2006 року, що за доводами позивача свідчить про отримання цементу саме водіями відповідача.
Крім того, скаржник наголошує, що отримання цементу підтверджується дорожніми листами за квітень 2006 року та випискою з книги обліку видачі цементу за квітень 2006 року. Зазначені доводи господарські суди не перевірили.
Водночас, суду належить оцінити лист відповідача № 57 від 01.06.2006 року, яким відповідач повідомив, що він намагається отримати кредит у сумі 100000 грн., який повністю буде перерахований позивачу для погашення боргу. Крім того, даний лист є відповіддю на вимогу позивача № 31 від 22.05.2006 року про погашення 130533,85 грн. боргу, який утворився станом на 22.05.2006 року і прострочення становить від 16 до 32 днів.
Суду також необхідно звернути увагу на те, що вилучений у відповідача Службою безпеки України та наданий позивачем акт звірки розрахунків станом на 01.06.2006 року підтверджує борг відповідача у розмірі 117003,85 грн. (у матеріалах справи міститься факсограма - а.с. 118 т. 4)».
Таким чином, Вищий господарський суд України вказав на необхідність дослідження документальних доказів, які підтверджують прийняття сторонами зобов'язань щодо поставки та оплати цементу, а також фактичне виконання даних зобов'язань.
Припущення суду першої інстанції про можливість протиправного заволодіння товаром відповідачем, його водіями або іншими особами не перешкоджає суду надати оцінку наявним у справі доказам, якими позивач обґрунтовує факт передачі та отримання товару. Висновки щодо наявності чи відсутності у відповідача заборгованості за поставлений цемент суд може зробити самостійно за допомогою передбачених статтею 32 ГПК України засобів доказування, незалежно від наслідків кримінального розслідування.
З огляду на викладене, необхідність у зупиненні провадження у зв'язку з надсиланням судом повідомлення прокурору відсутня.
Місцевий господарський суд необґрунтовано зупинив провадження згідно з п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України. Оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм процесуального права. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 20.10.2009 р. у справі № 2/295-06 скасувати.
Справу № 2/295-06 передати на розгляд господарського суду Херсонської області.